Справа № 620/3794/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
10 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
за участі секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, які полягають у відмові виплачувати позивачу, без обмеження пенсії максимальним розміром, щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 в адміністративній справі № 620/5991/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачувати позивачу, без обмеження пенсії максимальним розміром, щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 в адміністративній справі № 620/5991/22.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року провадження у справі закрито на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт зазначає, що тотожності у зазначених судом рішеннях відсутні. На думку позивача правовідносини у адміністративних справах № 620/3794/24 та №620/9201/22 є різними, зокрема у даній справі правовідносини виникають з 01 липня 2021 року, а у справі №620/9201/22 з 01 березня 2022 року.
У судове засідання, призначене на 10.07.2024, учасники справи не прибули.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №620/5991/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області установити та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії ОСОБА_2 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено нарахування доплати, проте обмежено пенсію позивача максимальним розміром.
У січні 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з проханням провести перерахунок та виплату доплати в розмірі 2000 грн. без обмеження пенсії максимальним розміром починаючи з 01 липня 2021 року.
Листом від 20 лютого 2024 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром посилаючись на те, що рішенням у справі № 620/5991/22 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи № 620/5991/22 Чернігівським окружним адміністративним судом вже була надана оцінка діям Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром вже вирішено судом та за результатами розгляду справи № 620/9201/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022, з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром.
Суд першої інстанції вказав, що при вказаних обставинах наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
Колегія суддів вважає наведений висновок суду першої інстанції необґрунтованим та передчасним, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства, за приписами ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Слід зазначити про те, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет, а також підстави, тобто коли дані позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вказана вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які ж саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі №620/3794/24 позивачем оскаржується дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (лист від 20 лютого 2024 року), які полягають у відмові виплачувати позивачу, без обмеження пенсії максимальним розміром, щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 в адміністративній справі № 620/5991/22.
У справах, про які зазначив суд першої інстанції, а саме №620/5991/22 та №620/9201/22, позивачем оскаржувалися рішення суб'єкта владних повноважень викладені у листі від 04.08.2022 та від 02.12.2022.
Колегія суддів зазначає, що дійсно в межах адміністративної справи № 620/5991/22 судом було надано оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а в межах справи №620/9201/22 надано оцінку діям відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022.
Проте в рамках вказаних адміністративних справ судом не досліджувалось питання щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, саме з 01 липня 2021 року.
У листі від 20 лютого 2024 відповідач також зазначив, що рішенням у справі № 620/5991/22 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Отже заявлені позивачем у даній адміністративній справи позовні вимоги не можна вважати тотожніми тим, що у справах №620/5991/22 та №620/9201/22.
Закриваючи провадження у даній справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд першої інстанції помилково не врахував зазначених обставин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній адміністративній справі.
Підсумовуючи встановлені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких