Шаргородський районний суд
Вінницької області
12 липня 2024 року
м. Шаргород
Справа № 152/997/24
провадження № 1-кс/152/216/24
Шаргородський районний суд Вінницької області
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області
ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12024025150000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
встановив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
10.07.2024 прокурор Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12024025150000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12024025150000072, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.07.2024 до ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від працівника СРПП ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про те, що 09.07.2024 приблизно о 23 год. в с. Пеньківка Жмеринського району Вінницької області громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явив посвідчення тракториста-машиніста із ознаками підробки.
Інформацію по даному факту 10.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025150000072 від 10.07.2024 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході здійснення дізнання встановлено, що 09.07.2024 близько 23:00 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався трактором «Jinma JM-244» з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Під час руху, працівниками поліції ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області було зупинено ОСОБА_4 , який, на законну вимогу працівників поліції, пред'явив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане 19.10.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки зазначеного посвідчення тракториста-машиніста, працівниками поліції виявлено ознаки його підробки, про що останніми було повідомлено до ЧЧ ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
По приїзду СОГ на місце події, вказане посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане 19.10.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оглянуто, поміщено до спеціального пакету Національна поліція України WAR 0073390, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та направлено до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
З метою збереження майна, запобіганням спробам можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідно накласти арешт, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Позиція сторін
До суду поступила заява від прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про розгляд клопотання у його відсутності.
Власник майна ОСОБА_4 на виклик суду не прибув, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, не заперечує щодо його задоволення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.172 КПК України неприбуття за судовим викликом прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та власника майна ОСОБА_4 у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 174 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі -КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що документ, на який автор клопотання просить накласти арешт, відповідає критеріям ст. 98 цього Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що посвідчення тракториста-машиніста серії АТ №091039 набуте кримінально протиправним шляхом, тобто є речовим доказом у справі.
Клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України і подано, у відповідності до ст. 170 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів майна, на яке може бути накладено арешт (глава 17 Розділу ІІ КПК України).
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
З метою збереження речового доказу, запобігання спробам можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
При цьому, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовує з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12024025150000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 10.07.2024 в ході огляду майно, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане 19.10.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено до спеціального пакету Національна поліція України WAR 0073390, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпоряджання та користування ним з метою їх збереження як речового доказу у кримінальному провадженні № 12024025150000072 від 10.07.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
У силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала постановлена та підписана 12.07.2024.
Слідчий суддя : ОСОБА_1