Справа № 149/1058/24
Провадження №2/149/442/24
Номер рядка звіту 40
(заочне)
10.07.2024 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
розглянувши в м. Хмільнику в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Коллект Центр"звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтований тим, що 08.10.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 101211061 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн, які зобов'язався повернути та сплатити проценти. У порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та допустив заборгованість у розмірі 45850 грн, які позивач, як особа, до якої перейшло право вимоги, просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в розмірі 16028 грн, з яких: на правничу допомогу - 13000 грн, судовий збір - 3028 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
12.04.2024 позивачем усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 15.04.2024 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши доводи сторін, дійшов наступного висновку.
08.10.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101211061 згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000 грн із строком кредитування 15 днів з можливістю пролонгації, стандартна процентна ставка 5,00 % в день, знижена процентна ставка 1,50 % в день ( копії на а.с. 6-10, 11, 12, 62-66, 67, 68).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, здійсненим ТОВ "Мілоан" (а.с. 13-14) заборгованість відповідача за кредитним договором № 101211061 від 08.10.2021, станом на 17.01.2022 становить 26850 грн, з яких: 10000 грн - основний борг; 15850 грн - заборгованість за відсотками, 1000 грн - комісія.
17.01.2022 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 17-01/2022-54 за умовами котрого ТОВ "Вердикт Капітал", серед іншого, набуло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 26850 грн (копії на а.с. 17-19, 20, 22, 23).
Розрахунком ТОВ "Вердікт Капітал" визначено, що у ОСОБА_1 станом на 30.03.2023 наявна заборгованість у розмірі 45850 грн., що складається з тіла кредиту - 10000 грн, заборгованості по відсоткам на дату відступлення права вимоги - 15850 грн, комісії - 1000 грн., нарахованих відсотків за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 19000 грн (копія на а.с. 15).
10.03.2023 між ТОВ "Вердикт Кепітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 10-03/2023/01 за умовами котрого ТОВ " Коллект Центр", серед іншого, набуло права вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 45850 грн (копії на а.с. 24-27, 28, 29, 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Позивачем доведено і судом, з досліджених доказів встановлено, що відповідачем та ТОВ "Мілоан" укладено договір надання споживчого кредиту, відповідач отримав 10000 грн, які не повернув та допустив заборгованість за тілом кредиту -10000 грн, відсоткам -15850 грн, комісії -1000 грн, нарахування яких відповідає узгодженим умовам договору кредиту.
Разом з тим, п. 1.3 договору визначено, що кредит надається на 15 днів, а згідно з п. 2.3.1.2 строк кредитування може бути пролонгований, але не може перевищувати 60 днів. За змістом п. 4.2 договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, має право (а не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою у п. 1. 6 договору. У випадку нарахування процентів, вважається, що умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1. 6. договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.
За обставин даної справи встановлено, що в подальшому право вимоги перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал", а згодом і до позивача - ТОВ "Коллект Центр". При цьому ТОВ "Вердикт Капітал" нарахувало відсотки за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 що не відповідає наведеним умовам договору кредиту.
У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у цивільній справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Окрім цього, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом Кредитодавець - ТОВ "Мілоан" передав право вимоги в розмірі 26850 грн, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи як умови договору кредиту, так і норми ст. ст. 512, 514 ЦК України, приймаючи до уваги правові висновки Верховного Суду, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача відсотків нарахованих за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 19000 грн.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, доведеність понесених позивачем витрат на правничу допомогу, співмірність понесених витрат із складністю спору, суд дійшов висновку про стягнення таких витрат у розмірі 5000 грн, а судового збору - 1773,21 грн (3028 грн - сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви/45850 грн - ціна позову*26850 грн - розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 625, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926)заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 101211061 від 08.10.2021 на загальну суму 26850 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн., за відсотками -15850 грн, за комісією - 1000 грн.
Стягнути з з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926)судові витрати в розмірі 6773,21 грн, з яких: 5000 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 1773,21 грн - судовий збір.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено - 10.07.2024.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК