08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1216/24
381/2512/24
08 липня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Дрьомової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідач), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. Після смерті брата звернувшись за консультацією до нотаріуса, позивачу було роз'яснено, що строк для подачі заяви про відкриття спадщини продовжено до 10 місяців. У подальшому ця норма було виключена, позивач пропустила встановлений законом відповідний строк. При цьому, на час закінчення шестимісячного строку ОСОБА_1 зверталась за медичною допомогою. Крім того, поданням заяви було утруднене введенням воєнного стану в Україні. Так як позивач з поважних причин пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою, вона вимушена звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач у судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, у якій підтримала позов та просила його задовольнити, справу просила розглядати за її відсутності.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, надіслали заяви про розгляду справи без їх участі, у якій вказали, що заперечень проти позову не мають.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦК України).
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 27 травня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2
03.06.2024 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7), який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток (а.с. 8).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сестрою померлого ОСОБА_2 (а.с. 9-11).
Як вбачається із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1/3 (а.с. 14).
Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Враховуючи встановлені судом обставини суд прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_2 .
Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У той же час, Постановою про відмову у вчиненні нотіральної дії від 26.02.2024 рокуприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., позивачу було відмовлено у заведенні спадкової справиу зв'язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оскільки брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , за необхідністю отримання спадкового майна, була зобов'язана не пізніше 11.07.2023 року звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з введенням воєнного стану, погіршення стану здоров'я та зміни у законі норм щодо строків подачі заяви.
Так, на підтвердження вказаних обставин позивач надала копію медичної довідки від лікаря ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 зверталась за медичною допомогою у період часу з 08.07.2023 року по 16.07.2023 року з діагнозом гіпертонічний криз. Гіпертонічний криз було куповано. Пацієнту рекомендовано суворий постільний режим протягом двох тижнів.
Тобто, час отримання позивачем медичної допомоги охоплюється останніми днями строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Варто зазначити, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
У подальшому продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і дотепер.
Крім того, відповідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Таким чином, сестра померлого також була обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки на час встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини в Україні було введено воєнний стан.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -
Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 протягом двох місяців з дня набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Фастівська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 34446857, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, буд. 1;
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., адреса: м. Київ, вул. Чистяківська, 2, оф. 15, 16.
Суддя: Н.А. Осаулова
Рішення суду виготовлено 08.07.2024 року.