Єдиний унікальний номер: 379/698/24
Провадження № 1-кп/379/71/24
12 липня 2024 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Таращанського районного суду Київської області, кримінальне провадження за №12024111030001698 внесеному до ЄРДР 08.05.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі, Таращанського району, Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Так, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 08.05.2024 близько 08 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «MERCEDES- BENZ VITO 109 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі зі сторони с. Лісовичі в напрямку с. Мала Березянка, що на території Білоцерківського району, Київської області, де біля електроопори № 55, здійснюючи виїзд з лісової смуги на проїзну частину дороги, порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі», п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», тобто, водій ОСОБА_3 проявив неуважність та безпечність, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-211540» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався по проїзній частині автодороги в напрямку до с. Мала Березянка та мав перевагу в русі.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ- 211540» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з переломом 4-7 ребер зліва, що відноситься до середньої тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня, крім цього, тілесні ушкодження отримав пасажир автомобіля марки «ВАЗ-211540» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з переломом 2-5 ребер зліва, закритого перелому променевої кістки правого передпліччя, що відноситься до середньої тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня, а також пасажир автомобіля марки «ВАЗ-211540» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 , яка сиділа на задньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з переломом 2-го ребра справа, компресійного перелому 1-го поперекового хребця 1-го ступеня; закритих уламкових переломів нижньої третини обох стегон, відноситься до середньої тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_3 порушень вимог п.п. 1.5, 2.3(б), 10.1, Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення (нетяжкий злочин), передбачений ч. 1 ст. 286 КК країни.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України - у зв'язку з його примиренням з потерпілими та повним відшкодуванням заподіяної шкоди.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення (нетяжкий злочин), передбачене ч. 1 ст.286 КК України, після вчинення кримінального правопорушення, він попросив вибачення, допомагав з їх лікуванням, відшкодував завдану шкоду, а тому відповідно до ст. 46 КК України, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, до суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначає, що примирилась з обвинуваченим ОСОБА_3 , претензій матеріального та морального характеру до нього не має, матеріальну шкоду їй відшкодовано, підтримує клопотання обвинуваченого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з їх примиренням.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання обвинуваченого, зазначили, що ОСОБА_3 просив в них вибачення, допомагав з оплатою лікування, та відшкодував завдану шкоду. Вони його пробачили та примирились з ним. Претензій матеріального або морального характеру до нього не мають.
Прокурор висловився про можливість звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України. просив долучити матеріали які характеризують обвинуваченого.
Вивчивши обвинувальний акт, клопотання обвинуваченого, заслухавши позицію потерпілих, думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст. ст. 44, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином, і не є корупційним кримінальним правопорушенням або кримінальним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою, яка вперше вчинив кримінальне правопорушення.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим є вчинення нею вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, примирення з потерпілим та відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.
На переконання суду, примирення з потерпілим полягає у повному відшкодуванні завданих збитків та активних діях потерпілої, яка ініціювала питання закриття кримінального провадження.
ОСОБА_3 вибачився перед потерпілим, добровільно взяв на себе витрати по їх лікуванню, відшкодував заподіяну шкоду. Потерпілі претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення вперше, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, під час вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, примирився з потерпілим, добровільно відшкодував заподіяну шкоду.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 закривається на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі 598/1781/17, а також з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
Отже з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз № CE-19/111-24/29193-IT від 28.05.2024 року у розмірі 3786,40 грн., № CE-19/111-24/29191-IT від 29.05.2024 року у розмірі 4543,68 грн., № CE-19/111-24/29194-IT від 03.06.2024 року у розмірі 3786,40 грн., № CE-19/111-24/34075-IT від 17.06.2024 року у розмірі 3786,40 грн., а всього у розмірі 15145,60 гривень.
та судової експертизи технічного стану транспортного засобу № CE-19/102-23/78- IT від 24 січня 2023 року.
Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 44, 46 КК України, ст. 100, 124, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі, Таращанського району, Київської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати за проведення експертиз № CE-19/111-24/29193-IT від 28.05.2024 року у розмірі 3786,40 грн., № CE-19/111-24/29191-IT від 29.05.2024 року у розмірі 4543,68 грн., № CE-19/111-24/29194-IT від 03.06.2024 року у розмірі 3786,40 грн., № CE-19/111-24/34075-IT від 17.06.2024 року у розмірі 3786,40 грн., а всього на загальну суму 15145 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять) гривень 60 коп.
Речові докази:
- автомобіль марки «MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, загальний легковий, вантажопасажирський-В, номер кузова НОМЕР_4 , який передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 ;
- автомобіль марки «ВАЗ-211540» реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, загальний легковий, седан-В, номер кузова НОМЕР_5 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя:ОСОБА_1