11 липня 2024 року м.Дніпросправа № 160/30754/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №160/30754/23 (суддя Рянська В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/30754/23 за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі було визнано заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. необґрунтованою та передано матеріали справи для визначення судді в порядку ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід. В ухвалі було зазначено, що доводи відповідача про наявність передбаченої п.5 ч.1 ст.36 КАС України підстави для відводу судді мають характер припущень, які не відповідають дійсним обставинам.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) звернулося до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі. У заяві відповідач просив роз'яснити мотивувальну частину ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року, а саме: вираз «має характер припущень», використаний судом в ухвалі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу та задовольнити його заяву про роз'яснення ухвали суду від 05.12.2023р..
В обґрунтування доводів скарги скаржник зазначає, що роз'яснена може бути будь-яка частина рішення, а не лише резолютивна. Використання судом термінів, які не відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України, і незрозумілість їх використання у конкретному контексті, є підставою для роз'яснення такого судового рішення.
Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалася.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена.
Колегія суддів, заслухавши представників відповідача, вивчивши виділені матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У той же час, роз'яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це спосіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
У такому разі в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення та не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Колегія суддів зазначає, що питання, з приводу роз'яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.
Так, в ухвалі від 05.12.2023 року суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення в частині визнання необґрунтованою заяви про відвід, вказав, що, надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу судді Рянської В.В., суд зазначає, що згідно з довідкою від 05.12.2023 № 261, виданою начальником відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду, 23.11.2023 у суддів Верби І.О. та Кальника В.В. був робочий день; дні, у які напередодні відпустки чи відрядження судді не беруть участь у розподілі судових справ, є робочими днями, у які судді здійснюють правосуддя. Беручи до уваги вищенаведене, доводи відповідача про наявність передбаченої п.5 ч.1 ст.36 КАС України підстави для відводу судді мають характер припущень, які не відповідають дійсним обставинам.
Заявник просить суд роз'яснити власне не підстави, за яких суд ухвалив певне рішення, а вираз, який застосував суд при обґрунтуванні такого рішення, що не є роз'ясненням змісту судового рішення у розумінні вимог статті 254 КАС України.
Подана відповідачем заява про роз'яснення судового рішення не вказує на те, що ухвала суду або певні її частини викликають труднощі в її розумінні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для роз'яснення ухвали від 05.12.2023 року. Як зазначено вище, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №160/30754/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак