Справа № 211/3723/24
Провадження № 4-с/211/12/24
іменем України
12 липня 2024 року Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Поважної Ксенії Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 ,-
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга адвоката Руденко С.Ю. подана в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Поважної К.О..
Суд, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов до наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, ЦПК України та Закон України «Про виконавче провадження» визначають виключну підсудність даної категорії справ - скарга подається лише до суду, який розглянув справу.
З тексту скарги слідує, що ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, оскаржує дії державного виконавця при примусовому виконанні саме виконавчого листа № 754/5327/21 виданого 14.07.2021 року Деснянським районним судом міста Києва. З Єдиного державного реєстру судових рішень також вбачається, що рішення у справі № 754/5327/21 ухвалене Деснянським районним судом міста Києва 14.07.2021 року.
За таких обставин, оскільки рішення у цивільній справі, за яким видавався виконавчий лист № 754/5327/21, було ухвалено Деснянським районним судом міста Києва, тому питання пов'язані з виконанням цього судового рішення підлягає розгляду саме Деснянським районним судом міста Києва, який розглядав дану справу як суд першої інстанції.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З урахуванням викладеного, скаргу необхідно передати на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.
Керуючись статями 31, 32, 258-261, 263, 353, 354, 447, 448 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Поважної Ксенії Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 ,передати за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цією статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С. В. Ткаченко