Справа №175/10079/24
провадження №1-кс/175/3088/24
Іменем України
11 липня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 від 11.07.2024 року, погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 від 11.07.2024 року, погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначає, що в провадженні ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий надав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі.
Суд дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, під процесуальним керівництвом Слобожанської окружної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 24.06.2024 невстановлена особа, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинила крадіжку майна, чим спричинила матеріального збитку на суму, яка встановлюється. (ЄО 8253).
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила, що 24.06.2024 приблизно о 21:00 годині невстановлена особа, знаходячись на території Підгороднянського ліцею №2 за адресою АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу здійснила крадіжку речей, а саме сумку через плече з матеріалу шкірозамінник чорного кольору на якій маються надписи «Fashion&Bags», мобільний телефон «Samsung Galaxy J4», ime-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 блакитного кольору в якому була сім картка з номером НОМЕР_3 , телефон був у золотистому чохлі, безпровідні навушники чорного кольору «True Wireless Air Dots» в кейсі чорного кольору, зв?язку з двох ключів з дерев?яним брелком від будинку, 300 гривень, олівець, точилка для олівця, ручка та блокнот.
В ході проведення слідчих (розшукових) дій було встановлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.07.2024 в період часу з 22.10 до 22.35 години слідчим СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 , проведено огляд предметів в ході якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності понятих добровільно видав сумку через плече з матеріалу шкірозамінник чорного кольору на якій маються надписи «Fashion&Bags», зв?язку з двох ключів з дерев?яним брелком, олівець, точилка для олівця, ручка та блокнот помаранчевого кольору, які було вилучено.
Вказані речі і предмети мають суттєве значення для повного, об?єктивного проведення досудового розслідування та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також відповідно до ст. 98 КПК України він являється речовим доказам, так як містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є об?єктом який був набутий шляхом вчинення кримінального правопорушення.
11.07.2024 року вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024041440000446.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується, у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов?язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом?якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до абзацу першого ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Необхідність арешту майна зумовлюється тим, що незастосування цього заходу спричинить можливість подальшого відчуження, приховання, що спричинить втрату речового доказу на який було спрямовано кримінальне правопорушення та який має суттєве значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 від 11.07.2024 року, погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024041440000446 від 29.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження і користування майном, а саме на: сумку через плече з матеріалу шкірозамінник чорного кольору на якій маються надписи «Fashion&Bags», зв?язку з двох ключів з дерев?яним брелком, олівець, точилку для олівця, ручку та блокнот помаранчевого кольору, які було вилучено 10.07.2024 року у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході проведеного огляду предметів за адресою: АДРЕСА_2 , які належать потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1