11 липня 2024 року м. Рівне №460/5814/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2) в якому позивач просить суд
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №172650007831 від 05.12.2023 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, з 24.12.2023, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4). 01.12.2023 за 24 дні до виповнення 55 років позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак 05.12.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з тим, що для дострокового призначення пенсії не підтверджено проживання станом на 01.01.1993 не менше 4 роки. На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 01.12.2023 позивач звернулась до територіального органу ПФУ у Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи були передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким було розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактором є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. Згідно довідки від 20.11.2023 № 1721, виданої виконавчим комітетом Степанської селищної ради Сарненського району, Рівненської області, позивач зареєстрована в смт. Степань з 24.12.1968 по 20.08.1990, з 22.08.1996 по даний час, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю). Однак згідно з записами диплому ЛК № 004569 позивач з 01.09.1990 по 01.07.1996 роки навчалася на педіатричному факультеті Львівського ордена дружби народів державного медичного інституту, м. Львів. Постійне місце роботи/навчання позивача нерозривно пов'язане з його постійним місцем проживання, відтак факт навчання у Львівському ордені дружби народів державного медичного інституту заперечує факт проживання його у зоні посиленого радіологічного контролю в (смт. Степань) в цей період. Просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що 01.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Рівненській області із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи були передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийнято рішення №172650007831 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав. Пенсія призначається із зниженням пенсійного віку на 2 роки (за умови, якщо постійно проживали або постійно працювали на території забрудненої зони з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання/ роботи, але не більше 5 років. Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки у позивача відсутня умова для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку (проживання станом на 01 січня 1993 не менше 4 років). Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач подала відповіді на відзив кожного з відповідачів. Зазначає, що ознайомившись із відзивом відповідача 2 заперечення проти позову є незаконними, безпідставними, необґрунтованими, а тому не можуть братися судом до уваги. Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до ГУ ПФУ в Рівненській області, подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась ГУ ПФУ у Чернівецькій області, яке прийняло рішення в призначенні пенсії. Однак, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана ГУ ПФУ у Чернівецькій області для опрацювання, передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання особи. Отже пенсійна вимога відповідача 2 про призначення ОСОБА_1 з 24.12.2023 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є правомірною та підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив відповідача 1 позивач вказує, що проживала в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 4 роки 3 місяці 24 дні, та з 22.08.1996 по даний час, що є достатнім для зниження її пенсійного віку на 5 років. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною радою 20.02.1995 р.
01.12.2023 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та 05.12.2023 прийнято рішення №172650007831 про відмову в призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявниці 54 роки 11 місяців, страховий стаж особи становить 36 років 7 місяців 6 днів. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки станом на 01.01.1993 відсутній необхідний період проживання (постійної роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю.
Як встановлено судом з позовної заяви, відзиву та оскаржуваного рішення, спір у даній справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Спору між сторонами щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу немає, відповідач не заперечує обставин щодо того, що позивач має більше 36 років страхового стажу.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. При цьому суд зазначає, що оскільки відмова в призначенні пенсії оформлена рішенням від 05.12.2023 №172650007831, то оцінку суд надає саме вказаному рішенню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі -Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абз.4 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, в примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, для зниження пенсійного віку на 5 років слід перевірити дотримання умов: 1) чи є особа потерпілою від Чорнобильської катастрофи; 2) чи особа постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює в зоні посиленого радіологічного контролю; 3) чи станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала у зони посиленого радіологічного контролю не менше 4 років; для розрахунку кількості років зниження пенсійного віку слід встановити, 4) чи проживала або постійно працювала особа в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року; та 5) загальну кількість років проживання особи в зазначеній зоні.
Щодо застосування початкової величини зниження пенсійного віку суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною радою 20.02.1995.
Згідно з довідкою від 20.11.2023 №1721, виданою Степанською селищною радою Сарненського району Рівненської області, позивач була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 з 24.12.1968 по 20.08.1990, з 22.08.1996 по даний час.
Зі змісту даної довідки також вбачається, що смт. Степань Сарненського району Рівненської області відноситься до 4 зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС
Доказів того, що дана довідка є неправдивою або відкликаною відповідним органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять.
Зважаючи, що даними довідки підтверджено, що ОСОБА_1 з 24.12.1968 по 20.08.1990 включно проживала в смт. Степань Сарненського району Рівненської області, а відповідно до примітки до частини першої ст. 55 Закону № 796-ХІІ, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період, суд дійшов висновку, що позивачу повинна встановлюватися початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки, оскільки вона в період з 26.04.1986 по 20.08.1990 р. проживала в населеному пункті, віднесеному до зони посиленого радіологічного контролю.
Щодо загального періоду проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю суд зазначає, що відповідно до даних паспорта, будинкової книги, довідки виданої виконавчим комітетом Степанської селищної ради, ОСОБА_1 з 24.12.1968 по 20.08.1990, та з 22.08.1996 по даний час зареєстрована та проживає в смт. Степань Сарненського району Рівненської області. Оскільки смт. Степань з 01.01.2015 не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, то загальний період проживання позивача становить більше 18 років станом на 01.01.2015.
Вказані обставини встановлюють для позивача право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років (2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку) та додатково 3 роки за повних 9 років проживання, роботи, але не більше 5 років (відповідно пенсійний вік 60-5 (зниження пенсійного віку) = у 55 років набуття права на призначення пенсії).
Відтак з наявних у справі документів суд встановив таке: після 26.04.1986 до 20.08.1990 позивач прожила в населеному пункті, який відноситься до зони посиленого радіологічного контролю - 4 роки 3 місяці 25 днів.
Щодо доводів відповідача 2 стосовно навчання позивача в період з 1990 по 1996 рр. слід зазначити наступне.
Згідно записами з диплому НОМЕР_2 позивач з 01.09.1990 по 21.06.1996 роки навчалася на педіатричному факультеті Львівського ордена дружби народів державного медичного інституту м. Львів.
Вказана обставина щодо постійного навчання протягом вказаного періоду позивач не заперечує та підтверджує в поданій на виконання ухвали суду автобіографії.
Водночас, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ще до вступу на навчання до Львівського ордена дружби народів державного медичного інституту м. Львів (до 01.09.1990), позивач прожила в зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки 3 місяці 25 днів.
Суд зауважує, що другою обов'язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Водночас, відповідачами не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 36 років 7 місяці 6 днів, необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набув право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в призначенні пенсії є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Отож, судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ Чернівецькій області. А відтак, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Рівненській області позивачу слід відмовити.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачу 55 років виповнилося 24.12.2023 року та з заявою про призначення пенсії та необхідними документами позивач звернувся 01.12.2023 (не пізніш трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку) то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена позивачу з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - 25.12.2023.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Враховуючи положення частини першої, третьої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.12.2023 №172650007831 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 25.12.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог та вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 червня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (вул. Кобилянської Ольги, 1/ площа Центральна, 3,м. Чернівці,Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58002, ЄДРПОУ/РНОКПП 40329345)
Суддя С.М. Дуляницька