Рішення від 10.07.2024 по справі 460/5297/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Рівне №460/5297/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправною щодо не розгляду заяви про призначення пенсії за віком за роботу в шкідливих умовах праці на ВАТ "Газотрон", зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку за роботу в шкідливих умовах праці на ВАТ "Газотрон" з 18.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності із ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач стверджує, що у нього є необхідний стаж роботи та вік, що підтверджено належними документами, вважає, що це дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте відповідачем вчинено бездіяльність щодо не розгляду заяви про призначення пенсії, яка подана у відповідності до вимог Порядку № 22-1. Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, що і слугувало підставою для звернення до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 21.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що враховуючи подані копії документів та вимоги чинного пенсійного законодавства, пільговий стаж роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, визначений з урахуванням результатів проведених атестацій робочого місця та відомостей про фактичну зайнятість у шкідливих умовах роботи, становить 8 років 15 днів (з 23.07.1984 по 06.08.1992). Крім того, наголосив, що для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 має подати відповідну заяву та документи, визначені Порядком № 22-1 до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України (зокрема, до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) або ж подати таку заяву та документи через вебпортал Пенсійного фонду України, завіривши її електронним підписом. Оскільки, позивач звертався лише із зверненням згідно Закону України “Про звернення громадян”, а не із заявою визначеною Порядком №22-1, відтак відсутня винна чи бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо відмови позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

18.03.2024, позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

До заяви долучила додатки:

заява про призначення пенсії;

копія паспорта ОСОБА_1 ;

копія РНОКПП ОСОБА_1 ;

копія трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.10.1982;

копія архівної довідки № 1416/04-02 від 05.08.2021;

копія уточнюючої довідки № 14 від 30.08.2021.

За результатами розгляду такої заяви відповідач листом від 04.04.2024 № 4594-3946/К-02/8-1700/24 повідомив позивача, зокрема, про те, що пенсії призначаються відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з урахуванням «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Вказано, що для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 має подати відповідну заяву та документи, визначені Порядком № 22-1 до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України (зокрема, до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) або ж подати таку заяву та документи через вебпортал Пенсійного фонду України, завіривши її електронним підписом. Оскільки, позивач звертався лише із зверненням згідно Закону України “Про звернення громадян”, а не із заявою визначеною Порядком №22-1, відтак подану заяву про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2, розглянуто як звернення.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо призначення пенсії, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій […] регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IVгромадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Положеннями ч. 1ст. 9 Закону № 1058-IVпередбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону № 1058-IVособи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах

Згідно зі ст.44 Закону № 1058-IVпризначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №22-1).

Згідно п.1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв'язку з агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) та отримали тимчасовий захист або статус біженця (далі - особи, які тимчасово проживають за кордоном), можуть надсилатись поштою.

Судом з'ясовано, що підставою для звернення позивача із даною позовною заявою слугувало те, що, на його думку, відповідач вчинив бездіяльність щодо не розгляду заяви про призначення пенсії, яка надіслана засобами поштового зв'язку, оскільки за правилами п.1.7 Порядку якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

З цього приводу суд зазначає, що із системного аналізу норм Порядку № 22-1 можна дійти висновку, що заява про призначення пенсії подається заявником одним із наведених способів:

- особисто до територіального органу Пенсійного фонду України;

- в електронній формі через вебпортал Пенсійного фонду України;

- через Портал Дія.

Суд зауважує, що дійсно приписами п. 1.1 Порядку № 22-1 передбачений порядок подання заяви поштою, водночас лише для осіб, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач заяву про призначення / перерахунок пенсії від 18.03.2024 надіслав до ГУ ПФУ в Рівненській області поштою.

В той же час з матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрований у АДРЕСА_1 та проживає в с. Мала Совпа Рівненського району Рівненської області. При цьому жодних доказів того, що позивач проживає за кордоном та отримав тимчасовий захист або статус біженця матеріали справи не містять.

При цьому, безпідставним є посилання позивача на п.1.7 Порядку № 22-1, як на можливість надсилання заяви про призначення пенсії поштою, так як вказана норма чітко визначає можливість пересилання заяв поштою, водночас крім випадків призначення (поновлення) пенсій.

З огляду на викладене суд погоджується із доводами відповідача про те, що заява ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії подана нею не у встановленому законом порядку, позаяк нормами Порядку № 22-1 обумовлений конкретний порядок та особливості подання заяв про призначення пенсії.

Окрім того, як зазначено у п. 2.23 Порядку № 22-1, при поданні особою заяви про призначення пенсії в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

При цьому документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Натомість, додатковим підтвердженням того, що подання позивачем заяви про призначення пенсії з доданими до неї документами відбулось не у передбачений законом спосіб підтверджує і та обставина, що усі документи про стаж, вік (тобто, паспорт, трудова книжка) були надіслані позивачем згідно його заяви в копіях. Відповідно, такі документи не могли бути враховані відповідачем.

Також суд звертає увагу, що лист від 04.04.2024 № 4594-3946/К-02/8-1700/24 не є рішенням (індивідуально-правовим актом) суб'єкта владних повноважень, а є саме листом наданим за результатом розгляду його звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян». За змістом цього листа відповідач лише роз'яснив позивачу належну процедуру звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком та зазначив про те, що подану заяву від 18.04.2024 розглянуто як звернення, в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином можна дійти висновку, що у даному випадку реалізація ОСОБА_1 права на пенсію повинна здійснюватися у встановленому порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV та Порядку № 22-1. Приписами ст. 44 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 не передбачено можливість подання нею заяви про призначення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України засобом поштового зв'язку, оскільки жодних доказів того, що позивач проживає за кордоном та отримав тимчасовий захист або статус біженця - матеріали справи не містять.

Тому орган пенсійного фонду у листі від 04.04.2024 № 4594-3946/К-02/8-1700/24 цілком слушно роз'яснив позивачці порядок звернення за призначенням пенсії.

Відтак, суд не вбачає наявності факту надмірного формалізму у правовідносинах, які виникли між сторонами, про що наголошує позивач у позові.

Отже, позовні вимоги про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправною щодо не розгляду заяви про призначення пенсії за віком за роботу в шкідливих умовах праці на ВАТ "Газотрон" задоволенню не підлягають, оскільки бездіяльність відповідача відсутня; заява про призначення пенсії розглянута як звернення громадян, яке оформлене листом від 04.04.2024 № 4594-3946/К-02/8-1700/24.

Щодо вимог позивача зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку за роботу в шкідливих умовах праці на ВАТ "Газотрон" з 18.03.2024, то суд зауважує, що такі вимоги заявлені передчасно, оскільки заява позивача та документи щодо призначення пенсії не розглядались органом пенсійного фонду за принципом екстериторіальності, рішення про відмову у призначенні пенсії відсутнє.

Відповідь від 04.04.2024 № 4594-3946/К-02/8-1700/24 не є рішенням про відмову у призначенні пенсії в розумінні Закону № 1058-IV та Порядку №22-1. У відповіді відсутні висновки про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави не тільки для зобов'язання відповідача призначити пенсію, а й навіть для зобов'язання відповідача розглянути питання щодо наявності підстав для її призначення, у відповідності до надісланої заяви від 18.04.2024.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на висновки Верховного суду, викладених у постановах від 20.02.2018 № 757/12134/14-а, від 21.12.2020 № 229/4165/17, від 09.06.2021 № 489/473/17, від 14.07.2023 у справі № 200/8218/20-а про можливість подання заяви як особисто пенсіонером так, і його уповноваженим представником, оскільки у Порядку № 22-1 відсутні вказівки на те, що останні повинен звертатись до органів пенсійного фонду особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Суд звертає увагу що встановлені обставини в даній справі та у справі №200/8218/20-а не є тотожними, оскільки на момент звернення позивачів у даних справах та отримання відповіді від пенсійного органу був чинним Порядок №22-1 в іншій редакції, який передбачав дещо інші умови подання заяви про призначення пенсії, порядку розгляду, прийняття рішення та інше, на відміну від редакції Порядку №22-1 станом на день звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії від 18.04.2024.

Як було зазначено судом вище, на момент подачі заяви ОСОБА_1 діяла редакція Порядку 22-1 від 15.02.2024, а тому суд зазначає, що системний аналіз положень порядку дає підстави дійти висновку, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України або в електронній формі через вебпортал чи Портал Дія. Подання такої заяви поштою передбачена лише для осіб, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Водночас адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Разом з тим право на звернення до адміністративного суду не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме собою звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист, адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і що це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах. Натомість відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

В той же час суд звертає увагу позивача, що відмова у задоволенні даного позову не може бути перешкодою для реалізації ним свого права щодо звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за процедурою, визначеною чинним законодавством.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу, згідно ст. 139 КАС України, присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 липня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.П. Зозуля

Попередній документ
120327032
Наступний документ
120327036
Інформація про рішення:
№ рішення: 120327034
№ справи: 460/5297/24
Дата рішення: 10.07.2024
Дата публікації: 15.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.07.2024)
Дата надходження: 20.05.2024
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗОЗУЛЯ Д П
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
позивач (заявник):
Конончук Надія Олексіївна
представник позивача:
Адвокат Іващенко Ірина Ігорівна