. 11 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1184/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов ТОВ "Акрополіс-Плаза" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2023 року №00091070701 та №00091080701; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Акрополіс-Плаза" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
13 червня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року питання про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 10:00 11 липня 2024 року.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду заяви у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд 11 липня 2024 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі обставини.
Зі змісту резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 440/1184/24 встановлено, що під час ухвалення зазначеного судового акта питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалось через те, що адвокатом заявлено про необхідність додаткового часу для надання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги разом із додатком 1 до нього, які передбачають, що оплата вартості правничої допомоги буде здійснюватись окремо протягом 30 календарних днів з дня винесення судами першої та апеляційної інстанції рішень у справі; копію ордера, копію акта прийому-пере дачі наданої правничої допомоги.
Слід зауважити, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у матеріалах справи відсутній.
Суд також зважає на те, що рішення суду першої інстанції у цій справі ухвалене 10 червня 2024 року, а відтак станом на дату розгляду заяви про розподіл судових витрат, що складаються з витрат позивача на правничу допомогу, позивач мав сплатити вартість послуг адвоката. Натомість жодних доказів такої сплати суду не надано.
Отже, доказів на підтвердження визначення розміру витрат на правничу допомогу суду не надано, а тому останні розподілу не підлягають.
Частиною п'ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким у задоволенні заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень додаткове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова