справа № 208/6195/24
№ провадження 1-кс/208/1223/24
Іменем України
12 липня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи що звернулася зі скаргою, ОСОБА_3 (в режимі відео конференції), прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області скаргу представника АТ «УКРСИББАНК» - ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 23.06.2018 року «про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000347 від 22.02.2018року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190КК України», -
встановив:
05.07.2024 року представником АТ «УКРСИББАНК» - ОСОБА_3 , діючої на підставі довіреності № 27-1-01/369 від 08 січня 2024 року,яка є представником заявника в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12018040160000347 від 22.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченогоч. 1 ст. 190 КК України, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, подано, шляхом направлення через електронний суд, скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в якій заявник прохає:
- прийняти скаргу АТ «УКРСИББАНК» до розгляду.
- поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року винесеної 23.06.2018 року.
- витребувати матеріали кримінального провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року.
- скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року винесену 23.06.2018 року слідчим СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5
- зобов'язати підрозділ поліції провести необхідні дії щодо забезпечення проведення повного та всебічного досудового розслідування за даним КП.
В обґрунтування викладених у скарзі вимог, ОСОБА_3 зазначає, що постановою слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 23.06.2018 року, копію якої скаржник отримав на юридичну адресу АТ «Укрсиббанк» 01 липня 2024 року, закрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000347, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
15.02.2018 року АТ «УКРСИББАНК» звернулось до начальника Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою за вих. № 23-4/8-1323 в якій у відповідності до вимог п. 4 ст. 214 КПК України наведено короткий виклад обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення за фактом отримання невстановленою особою, яка назвала себе « ОСОБА_6 », кредитних коштів у розмірі 8 030, 00 грн. за укладеним з АТ «УКРСИББАНК» Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року з використанням підробленого паспорту.
Протягом тривалого часу АТ «УКРСИББАНК» не отримував від відділу поліції жодного запиту, клопотання, повідомлення.
Тож 03.06.2024 року АТ «УКРСИББАНК» звернувся до Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації про стан та хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040160000347 від 22.02.2018 року.
01 липня 2024 року у відповідь на заяву про надання інформації на юридичну адресу АТ «УКРСИББАНК» надійшов лист Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2024 року разом із копією постанови про закриття кримінального провадження винесену ще 23.06.2018 року
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається у зв'язку з наявністю обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку. Слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, - прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Натомість, в оскаржуваній постанові слідчий у постанові не вказує, які були проведені необхідні слідчі дії. Зокрема:
- не було допитано фінансового консультанта ОСОБА_7 , яка займалась
оформленням цього кредиту;
- не було допитано особисто ОСОБА_6 , яка зверталась в Банк, та повідомляла про
втрату паспорта та заперечувала факт оформлення кредитного договору;
*не з'ясовано дату та підставу визнання паспорту ОСОБА_6 недійсним;
*відсутні відомості про проведення розшуку особи, яка фактично отримала кредит в банку (фото цієї особи було долучено до заяви про вчинене кримінальне правопорушення).
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, без звернення до будь-яких додаткових матеріалів кримінального провадження, стає зрозумілим, що завдання кримінального провадження не виконано, а оскаржувана постанова не містить жодного мотиву та/чи обґрунтування закриття на основі конкретного доказу чи повного дослідження обставин справи.
Таке неповажне ставлення з боку підрозділу Національної поліції України до прав АТ«УКРСИББАНК», як заявника в цьому кримінальному провадженні, призводить до безкарності винних осіб у скоєнні кримінального правопорушення та викликає неповагу до банківської системи взагалі.
В судовому засіданні представник АТ «УКРСИББАНК» - ОСОБА_3 підтримала скаргу в повному обсязі, зазначила, що в постанові про закриття кримінального провадження не зазначено про об'єктивні підстави для закриття кримінального провадження, оскільки не було допитано жодного свідка, працівника банку чи особи, на яку було видано кредит. Не було оголошено у розшук особу, якій було видано кредит. Тобто, не вчинено жодної дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин, викладених в заяві банка.. Також звернула увагу суду на те, що в другому абзаці мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження мова йде про користування терміналом, в той час як АТ «Укрсиббанк» зверталось із заявою про шахрайські дії під час видачі кредиту. А тому висновки про відсутність складу кримінального правопорушення за ознаками п.2 ч. 1 ст. 284 КК України, є передчасними. Просила скаргу задовольнити, а постанову слідчого скасувати, продовжити досудове розслідування.
Прокурор вважала відсутніми підстави для скасування оскаржуваної постанови, так як строки притягнення винної особи до кримінальної відповідальності сплили.
В судове засідання представник Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги належним чином.
Для об'єктивного з'ясування всіх обставин скарги та даного провадження, слідчим суддею були витребувані матеріали кримінального провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року, які слідчим були надані через канцелярію суду.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Виходячи з приписів ч. 3 ст. 306 КПК України, якою передбачено що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги; слідчий суддя вважає можливим проведення розгляду скарги.
Заслухав представника АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_3 , дослідив підстави та обґрунтування скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя у порядку, передбаченому цим Кодексом, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ст. 93 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є заява представника АТ «Укрсиббанк» про те, що невстановлена особа, яка назвала себе « ОСОБА_6 », шахрайським шляхом заволоділа кредитними коштами у розмірі 8 030, 00 грн. за укладеним з АТ «УКРСИББАНК» Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року з використанням підробленого паспорту.
Постановою слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 17.03.2018 року кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Постановою прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_9 від 20.03.2018 року постанову слідчого від 18.03.2018 року було скасовано. Того ж дня прокурором були надані вказівки щодо необхідності виконати низку слідчих дій у кримінальному провадженні з метою повного, всебічного та об'єктивного проведення досудового розслідування.
Проте, постановою слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.04.2018 року кримінальне провадження було знов закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постановою прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_9 від 03.05.2018 року постанову слідчого від 21.04.2018 року було скасовано, як незаконну та необгрунтовану. Того ж дня прокурором були надані вказівки щодо необхідності виконати низку слідчих дій у кримінальному провадженні з метою повного, всебічного та об'єктивного проведення досудового розслідування.
17.05.2018 року слідчим було допитано в якості свідка ОСОБА_6 .
26.06.2018 року постановою слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 кримінальне провадження було знов закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. В даній постанові було зазначено, що «в ході досудового розслідування свідків та очевидців кримінального правопорушення встановити не виявилось можливим. Не виключена помилка при користуванні терміналом, якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватись шахрайством».
Як вбачається з постанови слідчого від 26.06.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018040160000347 від 22.02.2018 року, її мотивувальна частина не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.110 КПК України.
Так, постанова слідчого про закриття кримінального провадження вмотивована тим, що проведеними слідчими діями не вдалося встановити свідків та очевидців кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в процесі проведення досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Провадження було порушене 22.02.2018 року, після чого слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження, без вмотивування щодо проведення будь-яких слідчих дій.
Після чого, постанову було скасовано, та вже постановою слідчого від 21.04.2018 року вдруге закрито кримінальне провадження, без мотивування в постанові щодо проведення будь-яких слідчих дій. Зазначену постанову також було скасовано постановою прокурора.
Втретє слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження 23.06.2018 року, яка також не містила будь-якого мотивування. До того ж, постанова від 23.06.2018 року містить посилання на дещо інше правопорушення, оскільки в абзаці другому мотивувальної частини зазначено, що «в ході досудового розслідування свідків та очевидців кримінального правопорушення встановити не виявилось можливим. Не виключена помилка при користуванні терміналом, якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватись шахрайством». В той час, як відповідно до заяви представника АТ «Укрсиббанк», правопорушення були вчинено шляхом заволодіння кредитними коштами у розмірі 8 030, 00 грн. за укладеним з АТ «УКРСИББАНК» Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року з використанням підробленого паспорту.
Вказівки прокурора, надані ним двічі при скасуванні постанов про закриття кримінального провадження, слідчим не були виконані.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що висновок слідчого про відсутність події кримінального правопорушення ґрунтується на тому, що під час проведення працівниками поліції першочергових заходів, встановити свідків та очевидців події не виявилось можливим. Оскаржувана постанова від 23.06.2018 року взагалі не містить процесуального аналізу, який ґрунтується на належних та допустимих доказах, щодо викладених у заяві про кримінальне правопорушення обставин та мотивів, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування зобов'язані детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діянні особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (Рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17 зазначив, що під час розгляду скарг слідчі судді враховують положення ч.2 ст.9 КПК, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття. Недотримання відповідних вимог зумовлює прийняття слідчими суддями рішень про скасування постанов слідчого, прокурора.
З оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (Рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відтак, проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали скарги, додатки до неї та матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що слідчим не вжито всіх можливих передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин, викладених в заяві, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законного процесуального рішення.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, з урахуванням наведеного, прийшов до висновку, що скарга є обґрунтованою, доводи скарги не спростовані слідчим в суді, у зв'язку з чим постанова слідчого підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу представника АТ «УКРСИББАНК» - ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 23.06.2018 року «про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000347 від 22.02.2018року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284КПК України», - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 23 червня 2018 року «про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000347 від 22.02.2018року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК УКраїни, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284КПК України».
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1