справа №176/1853/24
провадження №2/176/1017/24
12 липня 2024 р. Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
10 липня 2024 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до моменту досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить стягнути аліменти на свою користь з посиланням на ч.3 ст.181 СК України про те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Всупереч ч.5 ст.177 ЦПК України позивачем не надано письмових доказів про те, що батьки неповнолітнього позбавлені батьківських прав або позивач ОСОБА_1 - баба неповнолітнього ОСОБА_3 , призначена його опікуном за рішенням органу місцевого самоврядування і відповідно до ч.3 ст.181 СК України має право на стягнення аліментів на утримання дитини як законний представник.
Крім того, повна дієздатність настає з досягнення повноліття - вісімнадцятирічного віку.
Неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні).
У відповідності із вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття.
Однак, згідно ст.18 СК України, яка є спіціальною у даному випадку, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів є зокрема: примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.
Згідно ч.4 ст.152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Як вбачається з матеріалів справи, дитина, на утримання якої позивач просить стягнути аліменти на свою користь, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 17-річного віку на момент звернення позивача до суду. З огляду на це, ОСОБА_3 має право особисто звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів на свою користь, якщо вважає, що його сімейні права та інтереси порушені.
За таких обставин вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме наведення відомостей щодо призначення опікуном чи піклувальником неповнолітньої особи.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з часу отримання ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснивши, що у разі не виконання вимог ухвали подана заява буде повернута.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ