Справа № 211/2268/23
Провадження № 2/211/67/24
про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі
11 липня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.,
при секретарі Строгановій Е.О.,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості за Договором позики від 18.06.2021, з яких: 265 000,00 грн. - сума основного боргу, 51 636,71 грн. - сума інфляційних втрат, 8 124,25 грн. - сума 3% річних, в рахунок відшкодування судових витрат просить стягнути 3 247,62 грн. судового збору та 10 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 04.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем ОСОБА_2 07.07.2023 подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання Договору позики від 18.06.2021 недійсним. Відповідно до позовних вимог ОСОБА_2 просить прийняти зустрічний позов до розгляду з первісним позовом. Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат: судового збору в сумі 1 073,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Крім того, 07.07.2023 ОСОБА_2 подано відзив на первісний позов.
Ухвалою суду від 14.07.2023 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним прийнято до свого провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. У відповідності до ч. 4 ст. 193 ЦПК України постановлено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18.12.2023 закрите підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
24.05.2024 сторони у справі звернулися до суду з заявою про затвердження мирової угоди.
11.07.2024 від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвоката Балюри О.В. надійшла заява про відмову від зустрічного позову та просить провадження у справі закрити.
У судове засідання сторони у справі не з'явились, просили затвердити мирову угоду в їх відсутність, про що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Балюра О.В., кожен окремо, подали до суду відповідні заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надану суду мирову угоду, суд вважає, що заява про затвердження мирової угоди та заява про відмову від зустрічного позову підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Враховуючи, що мирова угода від 17.05.2024, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не суперечить закону, не виходить за межі заявлених позовних вимог, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін, наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження по справі з цих підстав останнім відомі та роз'ясненні і зрозумілі, суд у відповідності до ст. 175 ЦПК України вважає можливим визнати мирову угоду та на підставі ч. 4 ст. 207, п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 1) ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи викладене, у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 , від імені якого виступає його представник адвокат Балюра О.В., від зустрічного позову та його правом заявити відповідне клопотання, суд вважає можливим заяву задовольнити, закривши провадження у справі за зустрічним позовом, при цьому роз'яснивши сторонам наслідки закриття провадження у справі, викладені в ч. 2 ст. 256 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між ними самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Судові витрати віднести за рахунок сторін у справі.
Керуючись ст. ст. 49, 207, 247, 255 п. 5, 259-261, 353-354 ЦПК України, суд
постановив:
визнати мирову угоду від 17 травня 2024 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до якої:
1)за домовленістю сторін, цією мировою угодою визнається заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором позики від 18.06.2021, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Андрух І.В., у розмірі 324 760,96 грн., з яких: 265 000,00 грн. - сума основного боргу, 51 636,71 грн. - сума інфляційних втрат, 8 124,25 грн. - сума 3% річних;
2)за домовленістю сторін у день затвердження вказаної мирової угоди Відповідач передає, а Позивач приймає грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 18.06.2021, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Андрух І.В.;
3)укладаючи вказану мирову угоду, Позивач засвідчує, що відмовляється від решти позовних вимог на суму 124 760,96 грн.;
4)сторони зазначають, що після укладання даної мирової угоди, вони не матимуть в майбутньому жодних майнових, або фінансових вимог, або претензій одна до одної з приводу обставин, які становили предмет даної справи;
5)за домовленістю сторін будь-яких матеріальних претензій щодо відшкодування судових витрат сторони у справі не мають;
6)позивач та відповідач з мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають;
7)позивач та відповідач підтверджують, що мирова угода укладена на вигідних умовах для кожної із сторін. Також сторони стверджують, що мирова угода не суперечить їх інтересам, прийнята з урахуванням думки кожної із сторін та не порушує їх прав;
8)наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. ст. 207, 255, 256 ЦПК України, сторонам роз'ясненні та зрозумілі;
9)позивач і відповідач заявляють, що ні в процесі укладення мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави;
10)дана мирова угода набирає чинності після підписання її сторонами з моменту набрання законної сили ухвалою суду про визнання (затвердження) мирової угоди.
Провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним- закрити, попередивши сторони про наслідки закриття провадження, передбачені ст. 256 ЦПК України.
Судові витрати віднести за рахунок сторін у справі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя І.О. Юзефович