Справа № 167/533/24
Номер провадження 3/167/441/24
12 липня 2024 року місто Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Н.В. Шептицька, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участі: ОСОБА_1 ,
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 972988 від 29.05.2024 року (далі - Протокол), 26.04.2024 року о 17 год 00 хв в м. Рожище по вул. Героїв УПА ОСОБА_1 не виконав неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, а саме шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно, виражався нецензурною лайкою на адресу поліцейських, чим вчинив злісну непокору, законній вимозі поліцейського під час виконання службових обов'язків припинити свої дії.
Протокол з додатками після доопрацювання надійшов в суд 04.07.2024 року (ас 29) і справа призначена до розгляду на 04.07.2024 року.
04.07.2024 судове засідання відкладено і направлено запит до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради щодо надання інформації, чи перебуває ОСОБА_1 на обліку.
09.07.2024 року надійшла відповідь № 7638/2-06.24 від 09.07.2024 року від медичного директора з психіатрії КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 , 1978 року народження, житель м. Рожище Луцького району перебував на стаціонарному лікуванні:
- з 11.07.2023 року по 11.09.2023 року з діагнозом «Розлад адаптації у вигляді порушень емоцій та поведінки, стан компенсації з виходом у легку астенію»;
- з 18.09.2023 року по 18.10.2023 року з діагнозом : «Розлад адаптації у вигляді порушень емоцій і поведінки, стан компенсації»;
З 26.04.2024 року по 25.06.2024 року з діагнозом: «Шизотиповий розлад з хронічним перебігом» (ас 55).
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.
Згідно частини 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні:
- з 11.07.2023 року по 11.09.2023 року з діагнозом: «Розлад адаптації у вигляді порушень емоцій та поведінки, стан компенсації з виходом у легку астенію»;
- з 18.09.2023 року по 18.10.2023 року з діагнозом: «Розлад адаптації у вигляді порушень емоцій і поведінки, стан компенсації»;
- з 26.04.2024 року по 25.06.2024 року з діагнозом: «Шизотиповий розлад з хронічним перебігом» (ас 55).
Судом були досліджені відеозаписи з боді-камер поліцейських, які проводили адміністративне затримання ОСОБА_1 , і з яких, окрім іншого, вбачається, що ОСОБА_1 26.04.2024 року був доставлений поліцейськими в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, де і проходив лікування з 26.04.2024 року по 25.06.2024 року (ас 49).
Відповідно до статті 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення злочину людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В Україні діє презумпція психічного здоров'я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством. Психічні розлади - це розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. Отже, психічнохворий (душевно хворий) - людина, яка страждає від психічного розладу. Це узагальнена назва розладів психічної діяльності людини; вона й з'ясовується у законодавстві як медико-біологічний критерій неосудності.
Осудність є обов'язковою ознакою суб'єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв'язок. Осудність, як і вина, - невід'ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб'єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб'єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) і означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків.
Окрім іншого, неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність, є однією із підстав, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Виходячи із того, що ініціатором Протоколу не було вчинено достатніх дій для з'ясування психічного стану особи щодо якої складено Протокол на дату вчинення дій (26.04.2024 року), що мають ознаки адміністративного правопорушення, тобто чи не були обставини, що ставляться особі у вину, зумовлені загостренням її психічного хворобливого стану тощо, не вжито дій щодо забезпечення особи правовою допомогою тощо, то зібрані у справі матеріали не доводять суду винуватість особи, натомість свідчать про порушення адміністративної процедури при їх складанні, що не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності загалом.
Зважаючи на відсутність достатніх ознак, які у своїй сукупності можуть утворювати склад адміністративного правопорушення та порушення адміністративної процедури при складанні документів у справі, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст. 20, 185, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неподання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Н.В. Шептицька