Справа № 462/4087/24
провадження 1-кс/462/1323/24
11 липня 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Львова, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України не судимого,
В провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024141390000489 від 13.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4.ст. 186 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.05.2024 близько 17.20 години, ОСОБА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, відкрито викрав мобільний телефон марки Samsung Galaxy А 13 в корпусі темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 3500 гривень, який знаходився у силіконовому чохлі темно-синього кольору, вартістю 400 грн, з сім картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 100 грн умалолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме під приводом здійснення телефонного дзвінка, звернувся з проханням до потерпілого надати йому свій мобільний телефон, а після відмови останнього, ОСОБА_4 вирвав його з рук потерпілого, після чого втік з місця події з викраденим майном.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , заподіяв малолітньому потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4400 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141390000489 від 13.05.2024та у кримінальному провадженні визначено попередню правову кваліфікацію за ч.4 ст.186 КК України.
14 травня 2024 відповідно до п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Допитаний як підозрюваний, ОСОБА_4 свою вину в частині незаконного заволодіння мобільним телефоном потерпілого визнав повністю.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого до ухилення від явки до суду. Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину; неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений втік з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим, намагався свідомо уникнути покарання, однак, у подальшому був виявлений працівниками поліції, злочин вчинено в денний час, відносно малолітньої особи, в умовах воєнного стану. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів; незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з огляду на те, що ОСОБА_4 відоме місцезнаходження останніх, а також з врахуванням малолітнього віку потерпілого та свідка останній може чинити відповідний тиск, з метою примусити до зміни показань.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, враховуючи вік останнього, а також те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність джерела офіційного доходу, а також враховуючи наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тяжкість покарання та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника, які не заперечили проти задоволення клопотання, оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задовольнити, оскільки стороною кримінального провадження доведено, що з матеріалів клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.05.2024, протоколом допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , протоколом зняття показань технічних приладів - наявним відеозаписом з камер відеоспостереження приватного будинку по АДРЕСА_2 , протоколами пред'явлення осіб для впізнання, протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами добровільної видачі від 14.05.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
З огляду на наведене, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тяжкість покарання, враховуючи особу підозрюваного, який в порядку ст. 89 КК України не судимий, а відтак це свідчить про можливість вчинення з його боку нових злочинів, те, що підозрюваний не працює, неодружений, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, що свідчить про можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цьго, строк дії ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 закінчується 15 липня 2024 року, а підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024141390000489 від 13.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4.ст. 186 КК України не проведено, а відтак йому слід продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту, який є тим запобіжним заходом, що забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, а також, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім того до підозрюваного слід застосувати зобов'язання, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зазначені у клопотанні прокурора.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 181, 186, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 11 вересня 2024 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти суд, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання по АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3
Дата закінчення дії ухвали - 11 вересня 2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: