Справа № 161/11327/24
Провадження № 2-а/161/150/24
10 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.
секретаря Дмитроци Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності MVA 2415332 від 07.05.2024 року.
Свій позов мотивує тим, що постановою серії MVA 2415332 від 07.05.2024 року на неї неправомірно накладено адміністративний штраф в розмірі 680 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Із вказаної постанови слідує, що 30.04.2024 року о 11.19 год. у м. Луцьку по вул. Б. Хмельницького, 42, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Ford Escape», р.н. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Із винесеною постановою не погоджується, вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відображає дійсних обставин справи, так як відсутні докази, що в місці зупинки вона створила перешкоди дорожньому руху, а тому просить її скасувати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
26.06.2024 року від департаменту муніципальної варти Луцької міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Із постанови серії MVA 2415332 від 07.05.2024 року слідує, що 30.04.2024 року о 11.19 год. у м. Луцьку по вул. Б. Хмельницького, 42, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Ford Escape», р.н. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП, за що на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. (а.с. 4-5).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до дорожнього знаку 15.10 «и» ПДР України, забороняються стоянка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про дорожній рух», законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
У відповідності до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як слідує з представлених матеріалів фотофіксації відповідачем, достовірно підтверджується факт здійснення зупинки транспортного засобу марки ««Ford Escape», р.н. НОМЕР_1 безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, що використовується жителями будинків за адресами: АДРЕСА_1 (а.с. 29-31 ).
Суд вважає, що надані відповідачем фотоматеріали є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України і доводи позивача їх не спростовують.
Отже, в діях позивача наявних склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУАП і суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки судом на підставі наданих фотоматеріалів та інших доказів встановлена обґрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення відповідача, а також відсутність процесуальних порушень прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов висновку, що слід залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Отже, керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 192, 211, 238 ч. 1 п. 1, 241-246, 248, 256, 286, 293, 295, 297 КАС України; суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії MVA 2415332 від 07.05.2024 року - відмовити.
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складений 10 липня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк