441/1278/24 2/441/598/2024
11.07.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого, судді - Ференц О.І.
за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю -
17.05.2024 позивачка звернулася до суду із даною позовною заявою, покликаючись на те, що у неї з відповідачем є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Шлюб між нею та відповідачем розірвано рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 24.11.2023. При розірванні шлюбу між ними не було спору з приводу місця проживання дитини, донька проживала разом з нею, вона не заперечувала проти спілкування дитини з батьком. На даний час відповідач почав вимагати, щоб донька проживала з ним, мотивуючи своє рішення тим, що дитина зареєстрована за місцем його проживання і їй буде так краще. Одного разу після зустрічі з батьком донька додому не повернулася, відповідач заявив, що вона буде проживати з ним, однак на наступний день донька попросила, щоб вона забрала її від батька. Дитина більше прихильна до неї і бажає проживати з нею, у м. Львові вона має свою кімнату в квартирі, облаштовану для навчання, дозвілля і відпочинку, у неї з дочкою склалися теплі, дружні стосунки, встановлений міцний психологічний зв"язок, існує довіра і взаєморозуміння. Розлука з матір"ю буде діяти на її дочку психотравмуюче, а тому для розв'язання спору вона змушена звернутися до суду.
Враховуючи вищенаведене та те, що проживання її дочки разом з нею відповідатиме її якнайкращим інтересам, просить суд постановити рішення, яким визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Позивачка в судове засідання не з'явилася, від її представниці надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, 11.07.2024 подав письмову заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності і вирішити спір з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.
Представник органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області в судове засідання не з"явився, 02.07.2024 від нього надійшов висновок про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю та рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 185 від 27.06.2024 про затвердження висновку органу опіки та піклування. Згідно висновку органу опіки та піклування ним перевірено умови проживання матері та дитини, Рената висловила своє бажання проживати з матір"ю, ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , займає посаду офіцера відділу, має сталий дохід, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Захищаючи інтереси дитини, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування повністю покладається на розсуд суду при вирішенні спору між батьками, між тим вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю - ОСОБА_1 . Справу просять розглянути у їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Беручи до уваги фактичне визнання відповідачем позовних вимог, враховуючи висновок органу опіки та піклування Городоцької міської ради Львівської області, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони у справі (а.с.10). ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.8), однак фактично проживає у АДРЕСА_2 в орендованій квартирі (а.с.12-14). ОСОБА_3 зареєстрована з батьком у АДРЕСА_3 (а.с.11).
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 24.11.2023 у справі № 441/2141/23 (а.с.9).
Згідно висновку органу опіки та піклування міської ради Львівської області ним перевірено умови проживання матері та дитини, Рената висловила своє бажання проживати з матір"ю, ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , займає посаду офіцера відділу, має сталий дохід, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Захищаючи інтереси дитини, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування повністю покладається на розсуд суду при вирішенні спору між батьками, між тим вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю - ОСОБА_1 . Рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 185 від 27.06.2024 вирішено затвердити висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою ВРУ № 789-XII 27.12.1991, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Відповідно до ст.3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь- кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Беручи до уваги те, що з моменту розірвання шлюбу і до сьогодні дитина фактично проживає з матір'ю, що відповідачем не заперечується, ОСОБА_1 проживає у квартирі, яка придатна для проживання у ній неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 бажає проживати з матір"ю, про що особисто зазначила представникам органу опіки та піклування, між нею та матір'ю склалися довірливі, дружні відносини, позивачка не чинить відповідачу перешкод у спілкуванні з дитиною, суд вважає, що проживання дитини з матір'ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини і тому вважає за необхідне задоволити позовні вимоги та визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 .
У зв"язку із повним задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивачки понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. 160-161 СК України, ст. 29 ЦК України, ст. 5, 10, 12, 18, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_3 , РОНКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Ференц