Справа № 461/5028/24
Провадження № 2-н/461/753/24
11.07.2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , -
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою про видачу судового наказу
11.07.2024 року боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій повідомила, що заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», щодо якої було подано заяву про видачу судового наказу, сплачена нею у повному обсязі, на підтвердження чого долучила до заяви банківські квитанції. Вказала, що заборгованість виникла у зв'язку із зміною банківських реквізитів заявника. У зв'язку з цим, просила відмовити у видачі судового наказу
Вивчивши заяву боржника ОСОБА_1 та матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, згідно з ч. ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому, заява про видачу судового наказу має відповідати вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
ТОВ «Газорозподільні мережі України» заявлено вимогу про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 3090,1 грн.
Разом з тим, як вбачається з наданих боржником ОСОБА_1 ,. квитанцій, 10.07.2024 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок заявника 4292,63 грн. та зазначено призначенням платежу - плата за послуги з розподілу газу від ОСОБА_2 , о/р 0900376177, АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).
У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки оспорюються боржником, яким подано відповідні докази.
Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника, відсутність необхідності їх дослідження і аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 165 КПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на те, що подані заявником докази до заяви не підтверджують безспірність стягнення, заява боржника взагалі спростовує таку безспірність, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 163 ЦПК України дотримані не були, а відтак, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
В силу ч. 2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви..
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 137, 141, 160, 161, 163, 165, 166, 352-355 ЦПК України, суддя-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити;
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків;
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Л.Д. Мироненко