154/2525/24
1-кс/154/659/24
12.07.2024 Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі клопотання старшого слідчого СВ № 1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024030510000829 від 11.07.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
Слідчий СВ № 1 (м.Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що 10.07.2024 близько 12 год. 30 хв. у м. Володимир на вул. Ковельській , неподалік супермаркету "АТБ" водій автомобіля марки "Опель Зафіра" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , не врахувавши дорожню обстановку, не переконавшись у безпечності маневру, виконуючи виїзд на вул. Ковельську, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.
10.07.2024 слідчими СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області у відповідності до вимог ст.233, ст.237 КПК України було вилучено автомобіль «Opel ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , win W0L0AHM757G085464, який у відповідності до ч.1 ст.98 КПК України має значення речового доказу у кримінальному провадженні, а тому був тимчасово вилучений працівниками Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.
Вказаний автомобіль у подальшому є необхідний для проведення слідчих дій, експертизи технічного стану транспортного засобу, яку не можливо виконати без надання предмету дослідження, та інших необхідних експертиз.
Володілець майна автомобіля «Opel ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , прож. АДРЕСА_1 .
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власника майна в судове засідання також не з'явилась, будь-яких заперечень щодо розгляду клопотання про накладення арешту за його відсутності не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, вилучений 10.07.2024 автомобіль «Opel ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , win НОМЕР_2 , має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 2023030510000567 від 02.06.2023 оскільки він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вищезазначеного майна.
Враховуючи позицію часників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
Зазначений в клопотанні автомобіль, в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом, правовий режим зберігання якого регламентується ст. 100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи те, що вилучений автомобіль має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на нього арешту з метою його збереження.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ № 1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Opel ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , win W0L0AHM757G085464, який належить ОСОБА_6 , із забороною користування та розпоряджання, у тому числі реалізації та передачі права на нього третім особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_7