ЄУН: 336/6640/24
Провадження №: 1-кп/336/1120/2024
11 липня 2024 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
04 липня 2024 року прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони звернувся до суду з матеріалами вказаного вище кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Запоріжжя, обвинувальний акт складений відповідно до вимог процесуального закону, просив суд призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження.
Прокурором також заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , яке мотивовано тим, що він обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, і ризики, які були враховані під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, продовжують існувати.
Сторона захисту вважала можливим призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Захисник вказала, що обвинувачений не заперечує проти продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений підтримав позицію захисника, не заявив клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів та вказав, що проведення наступних судовх засідань можливе в режимі відеоконференції з установою, де він утримується.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши відповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону, суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав для прийняття рішення повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності. Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження обвинуваченим не заявлено.
Грунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, захисника та обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому можливо спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути покарання, а також впливу на свідків, які не допитані судом, запобігти яким, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного продовжує обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 392, 615 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України на 23 липня 2024 року о 15 годині 30 хвилин, який відбудеться у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 08 вересня 2024 року включно.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.
Організувати проведення судового засідання в режимі відеоконференції з установою ДУ «Вільнянська УВП № 11», де утримується ОСОБА_5 .
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1