Справа № 309/3421/24
Провадження № 1-кс/309/516/24
12 липня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вивчивши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024071050000394 від 04.07.2024 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,-
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024071050000394 від 04.07.2024р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 08.07.2024 року клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали поверталися слідчому для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.
При повторному надходженні клопотання до суду недоліки не було усунуто.
Суд констатує, що слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 не було проведено жодних дій на виконання вимог ухвали Хустського районного суду. Таким чином, суд не має достатніх відомостей, необхідних для вирішення справи, тому вважає за необхідне повторно повернути матеріали клопотання відповідному органу, для належного оформлення, оскільки в ньому не виконано вимог, викладених в ухвалі слідчого судді Хустського районного суду від 08.07.2024 року.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У своєму клопотанні слідчий вказує, що вилучені речі на які він просить суд накласти арешт визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні і з метою їх збереження є необхідність у накладенні арешту. Однак до матеріалів клопотання не долучено відповідної постанови слідчого, щодо визнання даних речей речовими доказами у справі.
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що речі, на які просить слідчий накласти арешт, були вилучені у ОСОБА_4 4 липня 2024 р. о 19 год. у приміщенні палати хірургічного відділення Хустської РЛ і жодним чином не обґрунтовує зв'язок між вилученими речами у лікарні з подією злочину , яка мала місце о 3 год. 04.07.2024 р. і стосується замаху на викрадення велосипеда в с. Залом .
Слідчим не зазначено в клопотанні контактні дані власника майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, зокрема із порушенням строків звернення, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна слідчому для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна слідчому необхідно усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий -
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024071050000394 від 04.07.2024 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна повернути слідчому для усунення недоліків надавши йому строк у 72 год. для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1