про відмову в забезпеченні позову
11 липня 2024 року м. Київ №320/32855/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А.,
розглянувши заяву з питань забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доКабінету Міністрів України
провизнання протиправною та скасування постанови
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень (Кабінет Міністрів України), а саме постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2024р. № 632, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 у частині фіксованих цін на електричну енергію для побутових споживачів, які встановлюються з 1 червня 2024р. по 30 квітня 2025р. включно.;
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- призупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень (Кабінет Міністрів України), а саме постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2024р. № 632, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 у частині фіксованих цін на електричну енергію для побутових споживачів, які встановлюються з 1 червня 2024р. по 30 квітня 2025р. включно.
Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Проте, позивачем не долучено доказів сплати судового збору.
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
В позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що в справах захист прав споживачів відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» останні звільняються від сплати судового збору, а враховуючи той факт, що позивач є споживачем комунальних послуг, то має право на звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20).
Позивачем не додано жодного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Щодо посилань позивача на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає на тому, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права. Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.
Тому, такі посилання позивача суд не приймає, як належне обґрунтування звільнення від сплати судового збору.
Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 44, 47, 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, --
Заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.