58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
09 липня 2024 року Справа № 926/987/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
секретар судового засідання Голіней Я.І.
розглянувши матеріали справи
за участі представників:
прокурор: Маріуца Р.А.
позивача: Чорна М.С.
відповідача: не з'явився
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
до Неполоковецької селищної ради
про визнання договору з постачання електричної енергії недійсним
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Неполоковецької селищної ради, у якій просить суд визнати недійсним договір №1 від 05.01.2021 про постачання електричної енергії та застосувати двосторонню реституцію до договірних сторін.
Позов обґрунтований тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії», у зв'язку з чим позивач просить суд визнати його недійсним та застосувати до сторін договору двосторонню реституцію.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 року позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєва М.І.
Ухвалою суду від 10.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для виправлення недоліків.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.05.2024.
07.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення Великою палатою Верховного Суду розгляду справи №918/1043/21.
Обґрунтовуючи подане клопотання позивач посилається на те, що ухвалою суду від 02.08.2023 було передано справу №918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Пунктом 27 вищевказаної ухвали відзначено, про необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №926/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним.
Оскільки визнання недійсним в даній справі договору №1 від 05.01.2021 може призвести до односторонньої реституції, що містить характер санкцій по відношенню до однієї із сторін спору, правильність застосування наслідку визнання недійсної додаткової угоди буде напряму залежати від Правової позиції Великої Палати Верховного Суду.
23.05.2024 від першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури надійшла заява про вступ прокурора в дану справу згідно частини 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).
Заява обґрунтована тим, що позовна вимога про визнання недійсним договору №1 від 05.01.2021 в даній справі є пов'язаною з предметом господарсько-правового спору в справі №926/3680/23 за позовом прокурора, а кошти які сплачені за вищевказаним договором є бюджетними і питання стягнення частини з них у сумі 237800,86 грн вирішується в справі №926/3680/23.
Прокурор зазначив, що Неполоковецькою селищною радою не подано відзив на позов, що свідчить про здійснення неналежного захисту держави.
28.05.2024 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про вступ прокурора в справу мотивоване тим, що у заяві про вступ у справу прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва в суді законних інтересів держави, що виключає можливість підтвердити наявність таких підстав (зокрема, у заяві не вказано, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави та за захистом яких саме інтересів прокурор вступає у справу, у чому полягає необхідність їх захисту та у який спосіб), не вказано в чому саме полягає неможливість або відсутність можливості відповідача самостійно подати відзив на позовну заяву та брати участь у судових засіданнях у справі.
Присутній у судовому засіданні 28.05.2024 представник позивача заперечив проти вступу прокурора в справу. Представник відповідача підтримав подану прокурором заяву про вступ в справу, просив відкласти розгляд справи та надати йому можливість для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 28.05.2024 заяву про вступ прокурора у справу 926/987/24 прийнято, підготовче судове засідання відкладено на 11.06.2024.
11.06.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 11.06.2024 підготовче судове засідання відкладено на 25.06.2024.
Ухвалою суду від 25.06.2024 судове засідання призначено на 01.07.2024.
Ухвалою суду від 01.07.2024, у зв'язку із відсутністю електропостачання в Господарському суді Чернівецької області, підготовче судове засідання призначено на 09.07.2024.
У судове засідання 09.07.2024 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Присутній у судовому засіданні прокурор заперечив щодо зупинення провадження у справі, вважаючи, що підстави для зупинення провадження відсутні, оскільки справа, яка слухається Великою Палатою Верховного Суду, не є подібною до справи, яка слухається в Господарському суді Чернівецької області.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі 926/987/24 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21, суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 918/1043/21 вказану справу разом із касаційною скаргою ПП "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України з урахуванням ст. ст. 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов'язана із застосуванням ст. 216 і ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору. Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз ст.ст.216, 228 Цивільного кодексу України та дійшла висновку про те, що ст. 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Водночас приписами ст. 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. З буквального тлумачення ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вбачається, що такий критерій як "умисел" в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20 щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч.3 ст. 216 Цивільного кодексу України). Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20 щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі №923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності / нікчемності договору.
Наразі текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднено.
Враховуючи те, що у справі №926/987/24, яка розглядається Господарським судом Чернівецької області предметом позову є визнання недійсним договору з постачання електричної енергії №1 від 05.01.2021 та застосування реституції до договірних сторін, суд дійшов висновку, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібних правовідносин.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Суд враховує висновки Касаційного господарського суду про зупинення провадження у спорах даної категорії до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21, викладені в постановах від 08.04.2024 у справі №903/563/23, від 14.12.2023 у справі №904/763/22.
Згідно з ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав учасників справи, скільки буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.
На підставі викладеного, керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання про зупинення провадження задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №926/987/24 до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Повний текст ухвали підписано 11.07.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя М.І. Ніколаєв