вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/182/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” б/н від 03.06.2024 р. (вх. № 4300 від 03.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2)
до Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИЇВОБЛГАЗ” (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка Т., буд. 178)
про стягнення 461695,71 грн. за договором № 07/300920-12-РГК-GIS від 30.09.2020 р., у тому числі - 415200,00 грн. основного боргу, 36407,06 грн. пені, 3410,93 грн. 3% річних, 6677,72 грн. інфляційних втрат,
секретар судового засідання: Невечера С.А.
Представники сторін:
від позивача: Дороніна О.М. (довіреність № 19Др-8-0124 від 12.01.2024 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000228, видане 24.11.2017 р.);
від відповідача: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2024 р. у даній справі позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КИЇВОБЛГАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ» 415200,00 грн. основного боргу, 36407,06 грн. пені, 3410,93 грн. 3% річних, 6677,72 грн. інфляційних втрат, 5540,35 грн. витрат зі сплати судового збору.
03.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 03.06.2024 р. (вх. № 4300 від 03.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просить суд стягнути з АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КИЇВОБЛГАЗ» на користь Адвокатського об'єднання «ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС» 46169,57 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що ухвалити додаткове рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2024 р. було призначено судове засідання для вирішення за заявою ТОВ «РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ» б/н від 03.06.2024 р. (вх. № 4300 від 03.06.2024 р.) питання про покладення на АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КИЇВОБЛГАЗ» понесених у справі № 911/182/24 витрат на професійну правничу допомогу на 24.06.2024 р.
Поряд з цим, 20.02.2024 р. позивачем до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» було подано заяву б/н від 20.02.2024 р. (вх. № 1769/24 від 20.02.2024 р.) про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій останній повідомив суд про очікуване понесення витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Окрім того, у позовній заяві б/н від 22.01.2024 р. (вх. № 1959 від 22.01.2024 р.) ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” також зазначало про очікуване понесення витрат на правову допомогу у розмірі 45341,03 грн.
28.02.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.02.2024 р. (вх. № 2076/24 від 28.02.2024 р.) про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги, за змістом якого останній просить суд зменшити розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що визначена позивачем сума судових витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності і підлягає зменшенню.
Так, відповідач зазначав, що ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” звернулося до Господарського суду Київської області з аналогічними позовами до АТ “КИЇВОБЛГАЗ” про стягнення коштів за договорами про надання послуг та права доступу до програмного забезпечення, зокрема, у справах № 911/189/24, № 911/191/24, № 911/391/24, які містять схожі мотивування, пояснення, відповіді на відзив. За таких обставин, відповідач вважає, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 46169,57 грн. не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання та, на переконання відповідача, підлягає зменшенню.
Поряд з цим, 17.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від АТ “КИЇВОБЛГАЗ” надійшли заперечення б/н від 14.06.2024 р. (вх. № 6438/24 від 17.06.2024 р.) проти ухвалення додаткового рішення у справі № 911/182/24, в яких товариство зазначило, що доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів позивач не подав. Також, всупереч положенням ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, позивач не навів суду жодних поважних причин щодо неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів. Окрім того, відповідач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.01.2024 р. у справі № 285/5547/21, щодо відсутності обґрунтування поважності чи неповажності причин неподання доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів. Підсумовуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” про ухвалення додаткового рішення.
20.06.2024 р. через систему «Електронний суд» від ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” надійшла заява б/н від 20.06.2024 р. (вх. № 6670/24 від 20.04.2024 р.) про виправлення описки в заяві про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46169,57 грн. з АТ “КИЇВОБЛГАЗ” на користь ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ”.
20.06.2024 р. через систему «Електронний суд» від ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” надійшли додаткові пояснення б/н від 20.06.2024 р. (вх. № 6676/24 від 20.06.2024 р.) щодо заперечень відповідача проти ухвалення додаткового рішення у справі № 911/182/24, в яких позивач зазначив, що доводи відповідача та судова практика, на яку він посилається, є безпідставними, оскільки наявні у кожній конкретній справі обставини стягнення витрат на правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази оцінюються судами, виходячи з конкретних обставин надання правничої допомоги та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, та оцінюючи їх в сукупності. При цьому, позивач стверджує, що загалом суди відмовляють у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу лише тоді, коли перша заява по суті спору містить орієнтовний розрахунок судових витрат, які сторона очікує понести, проте, відсутня заява про те, що докази понесення таких судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” зазначає, що зробило покроково усі необхідні дії, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для відшкодування витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 24.06.2024 р. представник позивача підтримувала заяву про покладення на відповідача заявлених судових витрат; представник відповідача в судове засідання не з'явився. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, заслухавши позицію присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До матеріалів справи та заяви про понесені ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” судові витрати було долучено: копію договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., копію додаткової угоди № 1 від 28.02.2019 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., копію додаткової угоди № 10 від 01.12.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., копію додаткової угоди № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., копію опису робіт (наданих послуг), виконаних АО «Правовий Альянс» для надання правничої допомоги від 31.05.2024 р., копію акту від 31.05.2024 р. про надання послуг згідно з додатковою угодою № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., копію довіреності № 19Др-5-0124 від 12.01.2024 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000081, виданого 12.07.2017 р.
Як встановлено судом, 30.03.2018 р. між Адвокатським об'єднанням «Правовий альянс» та ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” було укладено договір про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Згідно з п. 3.1 договору вартість послуг виконавця складається зі щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 1200,00 грн. разом з ПДВ (п. 3.1.1 договору) та плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору (п. 3.1.2 договору).
28.02.2019 р. АО «Правовий альянс» та ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” було підписано додаткову угоду № 1 від 28.02.2019 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., відповідно до умов якої сторони домовились викласти з 01.03.2019 р. п. 3.1.1 договору в редакції, яка встановлює щомісячну плату за отримання правової допомоги у розмірі 6000,00 грн. разом з ПДВ.
01.12.2023 р. АО «Правовий альянс» та ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” було підписано додаткову угоду № 10 від 01.12.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., відповідно до умов якої сторони виклали п. 5.1 договору в наступній редакції: « 5.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення».
08.01.2024 р. АО «Правовий альянс» та ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” було підписано додаткову угоду № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., відповідно до умов п. 1.1 якої виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу в ході здійснення позовної роботи щодо стягнення на користь ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” з АТ «КИЇВОБЛГАЗ» заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 461695,71 грн. за договором № 07/300920-12-РГК-GIS від 30.09.2020 р., у тому числі - забезпечити представництво прав та охоронюваних законом інтересів замовника при розгляді даної справи судами. На виконання умов даної угоди замовник уповноважує (надає право) виконавця представляти його інтереси та вести вказану справу, зокрема, в суді першої інстанції з усіма правами, наданими замовнику Господарським процесуальним кодексом України (п. 1.2 додаткової угоди).
Відповідно до п. 3.1 даної додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг, які передують поданню позовної заяви, надаються при складанні та поданні позовної заяви, складанні інших процесуальних документів до суду першої інстанції та під час супроводження справи в суді першої інстанції, становить 36169,57 грн., які підлягають сплаті замовником на користь виконавця до 30.06.2024 р.
Згідно з п. 3.2 додаткової угоди сторони погодили, що за умови прийняття судом першої інстанції рішення на користь замовника, замовник додатково зобов'язується сплатити виконавцю гонорар успіху в розмірі 10000,00 грн. Оплата коштів, передбачених цим пунктом, здійснюється протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Пунктом 5.1 додаткової угоди передбачено, що остання набирає чинності з моменту її підписання і діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
31.05.2024 р. АО «Правовий альянс» та ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” було підписано акт про надання послуг згідно з додатковою угодою № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., відповідно до якого виконавець надав, а замовник отримав в повному обсязі послуги згідно з додатковою угодою № 11/1 від 08.01.2024 р., а саме - забезпечив супроводження розгляду справи № 911/182/24 за позовною заявою ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” до АТ «КИЇВОБЛГАЗ» про стягнення 415200,00 грн. основного боргу, 36407,06 грн. пені, 3410,93 грн. 3% річних, 6677,72 грн. інфляційних втрат за договором № 07/300920-12-РГК-GIS від 30.09.2020 р. Вартість наданих послуг за додатковою угодою № 11/1 від 08.01.2024 р. складається з 36169,57 грн. за послуги, які були надані згідно з п. 3.1 угоди, та 10000,00 грн. гонорару успіху, у зв'язку з прийняттям Господарським судом Київської області рішення на користь замовника.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи опису робіт (наданих послуг), адвокатським об'єднання було надано такі юридичні послуги, зокрема: 1) здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, запит від клієнта додаткових документів та їх правовий аналіз (4 год.); 2) підготовка розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат за період існування заборгованості за договором № 07/300920-12-РГК-GIS від 30.09.2020 р. (2 год.); 3) підготовка проекту позовної заяви про стягнення 415200,00 грн. основного боргу, 36407,06 грн. пені, 3410,93 грн. 3% річних, 6677,72 грн. інфляційних втрат за договором № 07/300920-12-РГК-GIS від 30.09.2020 р. та формування додатків до позову (4 год.); 4) направлення для суду та відповідачу через систему «Електронний суд» позовної заяви з додатками (2 год.); 5) підготовка та направлення до суду та відповідачу через систему «Електронний суд» відповіді на відзив у справі № 911/182/24 (4 год.); 6) підготовка та направлення до суду та відповідачу через систему «Електронний суд» додаткових пояснень у справі № 911/182/24 (4 год.); 7) підготовка та направлення до суду та відповідачу через систему «Електронний суд» заперечення на клопотання про призначення судової експертизи у справі № 911/182/24 (2 год.); 8) участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області по розгляду справи № 911/182/24 (4 год.); 9) підготовка та направлення до суду та відповідачу через систему «Електронний суд» клопотання про приєднання доказів у справі № 911/182/24 (2 год.); 10) участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області по розгляду справи № 911/182/24 (3 год.); 11) участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області по розгляду справи № 911/182/24 (3 год.).
З огляду на викладене, позивач просить суд покласти на відповідача 46169,57 грн. в якості витрат на правову допомогу.
Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов'язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.
Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 р. у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 р. у справі № 910/2053/20.
Оцінюючи доводи сторін, суд відзначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 Цивільного кодекску України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, суд констатує, що в даному випадку в п. 3.1 додаткової угоди № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р. сума гонорару адвоката була встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у cправі № 911/2652/17 (911/3581/20).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення заяви ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат даній у справі, посилався, зокрема, на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.01.2024 р. у справі № 285/5547/21.
Так, у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 р. у справі № 285/5547/21, на яку посилається АТ “КИЇВОБЛГАЗ”, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Слід зазначити, що під час ухвалення рішення про судові витрати у справі, суд повинен встановити дотримання заявником порядку подання заяви, визначеного положеннями ст.ст. 124, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України.
Суд наголошує, що положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Як було зазначено вище, 20.02.2024 р. позивачем до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» було подано заяву б/н від 20.02.2024 р. (вх. № 1769/24 від 20.02.2024 р.) про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій останній повідомив суд про понесення витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Поряд з цим, у позовній заяві б/н від 22.01.2024 р. (вх. № 1959 від 22.01.2024 р.) ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” також зазначало про очікуване понесення витрат на правову допомогу.
У подальшому, заява ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” б/н від 03.06.2024 р. (вх. № 4300 від 03.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі з вимогою стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46169,57 грн. та доказами на їх підтвердження, була подана позивачем до Господарського суду Київської області 03.06.2024 р., тобто, в межах встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку.
При цьому, до вказаної заяви про розподіл судових витрат позивачем було долучено, зокрема, копію опису робіт (наданих послуг) від 31.05.2024 р., виконаних АО «Правовий Альянс» для надання правничої допомоги, та копію акту від 31.05.2024 р. про надання послуг згідно з додатковою угодою № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., що, в свою чергу, свідчить про неможливість їх попереднього подання до суду, оскільки зазначені документи були складені після прийняття судового рішення у даній справі.
З огляду на це, суд відзначає, що наведена відповідачем позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 10.01.2024 р. у справі № 285/5547/21, не виключає в даному випадку наявності підстав для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі поданих позивачем після ухвалення рішення у справі з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України доказів понесення судових витрат.
Також, на думку відповідача, заявлена позивачем сума понесених витрат на правову допомогу є неспівмірною із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, у зв'язку з чим відповідач просив суд зменшити витрати позивача на правову допомогу.
Водночас, будь-яких доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором обсягів послуг адвоката, відповідач до справи не надав, у зв'язку з чим суд вбачає, що останнім не доведено у відповідності з приписами наведеної вище ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат ТОВ “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” на оплату правничої допомоги адвоката, визначену в фіксованому розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Київської області у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі, у зв'язку з чим в силу приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу в розмірі 36169,57 грн. покладаються на відповідача.
Щодо покладення на АТ “КИЇВОБЛГАЗ” судових витрат у вигляді гонорару успіху у розмірі 10000,00 грн., які передбачені п. 3.1 додаткової угоди № 11/1 від 08.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 р., суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), де вирішувалося питання обов'язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".
Так, Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Водночас, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині покладення на відповідача 10000,00 грн. гонорару успіху, суд дійшов висновку, що узгоджений позивачем та адвокатом гонорар успіху не є витратами, що мають характер необхідних, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування, за висновком суду, матиме надмірний характер. Відтак, витрати на правову допомогу у вигляді гонорару успіху залишаються за позивачем.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо покладення на АТ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИЇВОБЛГАЗ” понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36169,57 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” б/н від 03.06.2024 р. (вх. № 4300 від 03.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/182/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИЇВОБЛГАЗ” (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка Т., буд. 178, код 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНАЛЬНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, код 37401646) 36169 (тридцять шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 57 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
4. Додаткове рішення направити учасникам справи.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 11.07.2024 р.
Суддя В.М. Бабкіна