майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/608/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: Кімак З.К., юрисконсульт, дов. №40/10 від 04.01.2024
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до Фізичної особи- підприємця Безшкурого Петра Адамовича
про стягнення 11 073 69 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарським судом Житомирської області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін розглядається справа відкрита ухвалою від 05.06.2024 за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Безшкурого Петра Адамовича про стягнення 11 073 69 грн, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.07.2024 о 10:00 год.
Відповідно до поштового повідомлення від 17.06.2024 (вх. г/с №8433/24) ухвалу про відкриття провадження вручено 11.06.2024 ФОП Безшкурому П.А.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось з позовом до відповідача Фізичної особи- підприємця Безшкурого Петра Адамовича з позовом про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11 073 69 грн. (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач доводить, що 04.04.20217 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" та ФОП Безшкурим П.А. було укладено договір на постачання теплової енергії №870, згідно якого Позивач постачає теплову енергію, а Відповідач зобов'язаний сплачувати їх вартість у строки і на умовах, що передбачені договором (надалі за текстом - Договір №870).
Позивач посилається на те, що з 01.05.2019 у повному обсязі введено в дію Закон України вiд 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальнi послуги».
Законом України вiд 03.12.2020 № 1060-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послу» (далі - ЗУ №1060-IX) з 01.05.2021 до Закону України «Про житлово-комунальнi послуги» внесені зміни, у тому числі й щодо організацiї договiрних вiдносин мiж виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальнi послуги» , у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договiрних вiдносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договiр (крім послуг з постачання та розподiлу природного газу i послуг з постачання та розподiлу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договiр про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днiв з дня опублікування тексту договору на офiцiйному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рiшення про вибір моделi договiрних вiдносин та не уклали відповідний договiр з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином між Позивачем та Відповідачем типовий індивідуальний договір є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рiшення про вибір моделi договiрних вiдносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальнi послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. В свою чергу договiр № 870 вiд 04.04.2017 на постачання теплової енергії вважається розірваним з 01.11.2021.
Квартира по вулицi Тараса Бульби-Боровця, буд. б в м. Житомирі є власністю ФОП Безшкурого П.А. загальною площею 39,00 кв.м (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 350848939 вiд 18.10.2023 року додається). В КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок № 870П на квартиру по вулицi Тараса Бульби- Боровця, буд. 6 в м. Житомирі.
Позивач доводить, що із розрахунку заборгованостi вбачається, що станом на 01 червня 2024 року утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по червень 2023 року (включно) у розмірі 11 073 грн. 69 коп.
Відповідач ФОП Безшкурий П.А. правом подати відзив на позов не скористався, уповноважений представник участі у процесі також не приймав.
Справу по суті розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
04 квітня 2017 року між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (Позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Безшкурим Петром Адамовичем (Відповідач, споживач) був укладений Договір № 870 на постачання теплової енергії, згідно якого виконавець зобов'язався своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов'язався своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Однак, з 01.05.2019 у повному обсязі введено в дію Закон України вiд 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальнi послуги».
Законом України вiд 03.12.2020 № 1060-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послу» (далі - ЗУ №1060-IX) з 01.05.2021 до Закону України «Про житлово-комунальнi послуги» внесені зміни, у тому числі й щодо організацiї договiрних вiдносин мiж виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальнi послуги» , у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договiрних вiдносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договiр (крім послуг з постачання та розподiлу природного газу i послуг з постачання та розподiлу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договiр про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днiв з дня опублікування тексту договору на офiцiйному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рiшення про вибір моделi договiрних вiдносин та не уклали відповідний договiр з виконавцем комунальної послуги.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 вiд 08.09.2021 та №1023 вiд 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергiї, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України «Про житлово-комунальнi послуги» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинностi зазначених постанов.
01.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово- комунальнi послуги», комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» на офiцiйному сайті за посиланням https://tke.org.ua1 wp- опублікувало типовий iндивiдуальний договiр про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідає типовому iндивiдуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України вiд 21.08.2019 № 830.
Таким чином, з урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства типовий iндивiдуальний договiр між Позивачем та Відповідачем є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рiшення про вибір моделi договiрних вiдносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальнi послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. В свою чергу договiр № 870 вiд 04.04.2017 на постачання теплової енергії вважається розірваним з 01.11.2021.
Квартира по вулицi Тараса Бульби-Боровця, буд. б в м.Житомирі є власністю ФОП Безшкурого П.А. загальною площею 39,00 кв.м (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 350848939 вiд 18.10.2023 року додається). В КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок № 870П на квартиру по вулицi Тараса Бульби- Боровця, буд. 6 в м. Житомирі.
Позивач доводить, що із розрахунку заборгованостi вбачається, що станом на 01 червня 2024 року утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по червень 2023 року (включно) у розмірі 11 073 грн. 69 коп.
Обсяг спожитої споживачем послуги складається з:
1) обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
2) частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення мiсць загального користування i допоміжних приміщень будинку;
Нарахування за послуги з постачання теплової енергії здійснюється на підставі Методики розподiлу між споживачами обсягiв спожитих у будівлі комунальних послуг (далi Методика розподiлу), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вiд 22.11.2018 р. №315 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства розвитку громад i територій №358 вiд 28.12.2021р. (далi - Методика розподiлу).
Вартість наданих послуг з постачання теплової енергії нараховується на підставі чинного законодавства та залежить вiд розміру тарифів установлених в порядку визначеному законодавством. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1175 вiд 08.10.2021 (пункт 6) було встановлено тарифи на постачання теплової енергії (а.с. 48-51).
Позивач надсилав рахунки на оплату послуги з постачання теплової енергії. Iз розрахунку заборгованості вбачається, що у Відповідача станом на 26 лютого 2024 року утворилася заборгованiсть за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по червень 2023 року (включно) у розмірі 11 073 грн. б9 коп. (а.с. 16-17).
20.05.2024 КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надіслало вимогу №2050/10 на поштову адресу ФОП Безшкурого П.А., у якій вимагає в термін до 31.05.2024 сплатити заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11.073,69 грн.
Відповідач на вимогу КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради не відреагував.
Позивач звернулася з позовом до суду з вимогою стягнути з Відповідача фізичної особи-підприємця Безшкурого П.А. заборгованість за послуги з постачання теплової енегрії у розмірі 11 073,69 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.
Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:
- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (пункт 1);
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).
У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 цього Закону виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Пунктом 3 Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону України № 2454-VIII від 07.06.2018р. Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо уточнення порядку введення в дію Закону») було встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Пунктом 42 Закону України від 30.03.2020р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у пунктах 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1, № 23, ст. 211) слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» було замінено словами і цифрами «протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».
Так, 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг. Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Частинами першою, другою статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У частині 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
За приписами ч.5 ст.13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року №2189-VIII (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
01.10.2021, на виконання вимог Закону, КП Житомиртеплокомуненерго » оприлюднило на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17 викладено правову позицію, згідно з якою частина четверта статті 19, частина третя статті 24 Закону України "Про теплопостачання" містять загальне правило про необхідність споживання теплової енергії на підставі договору для суб'єктів, теплоспоживче обладнання яких (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у цих суб'єктів індивідуального приладу обліку теплової енергії, тоді як відносини зі споживання теплової енергії фізичними особами, що мають статус суб'єкта господарювання, та/або юридичними особами, житлові/нежитлові приміщення яких розміщені у складі багатоквартирного будинку і які є її кінцевими споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (у цій справі Законом від 24.06.2006 № 1875-IV). Обов'язковим для учасників таких відносин є укладення договору відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 ( не діє з 01.05.2022).
У постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 904/7024/17 Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, аналіз наведених приписів приводить до висновку про те, що за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг (постанова від 18 листопада 2021 року у справі № 908/3233/20).
Таким чином, між сторонами спору з 01.11.2021 існують договірні відносини з постачання теплової енергії відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021).
На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика № 315), а постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії, які набули чинності з 04.09.2019 ( далі - Правила № 830).
Відповідно до абз. 2, 3 п. 13 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п.п. 32, 33 Правил №830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Згідно з п. 38 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Як встановив суд у цій справі квартира по вулицi Тараса Бульби-Боровця, буд. б в м.Житомирі є власністю ФОП Безшкурого П.А. загальною площею 39,00 кв.м. Тому з врахуванням приписів чинного законодавства Відповідач зобов'язаний оплачувати послуги з постачання теплової енергії.
Методикою № 315 встановлений порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (п. 1 розділу 1 Методики).
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Згідно з п. 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як передбачено шостим розділом Посібника та доповнення до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 Україна 244-94, затверджених Наказом Держбуду України від 30.02.2001 № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Відтак, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, кореспондує обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п.п. 34, 35 Правил № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.
Щодо розподілу судового збору
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Безшкурого Петра Адамовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (вул. Київська, 48, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 35343771):
- 11 073, 69грн заборгованості з постачання теплової енергії за період грудня 2021 -червень 2023;
- 3 028, 00грн судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 11.07.24
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- у справу
2- позивачу (через Ел. каб)
3-відповідачу на адресу : 12406, Житомирська обл., Житом. р-н, с. Калинівка, вул. Гриценка, буд. 146 (рек. з повідом.)