61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.07.2024 Справа №905/1824/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області
до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Волноваського району Донецької області
про стягнення 313880,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.
Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Волноваського району Донецької області, про стягнення 313880,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу в залізничних накладних №49366479 та №49366453 від 09.07.2021, №49401086 від 11.07.2021, що тягне накладення штрафу.
Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду відзив №2632 від 30.11.2021 (вх.№25083/21 від 06.12.2021, з додатками, надійшов засобами поштового зв'язку, а.с.60-77), в якому зазначив: позивач не додав до позову документ, який підтверджує результати зважування (розбіжності фактичної маси вантажу з масою, яка вказана в накладній, в сторону зменшення) у порядку п.3.4. Інструкції «Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті», у зв'язку з чим результати зважування вважає недоведеними; зважування вугілля відповідач здійснював на 200т справних вагонних вагах, які пройшли державну повірку, а в комерційних актах зазначено, що переваження здійснювалось на 150т вагах без урахування похибки та вивантаження вугілля з вагонів, різниця в масі виведена арифметичним шляхом, без зважування порожньої тари, в той час як вага вагонів не завжди відповідає маркуванню на них; розділ «Є» в комерційних актах не заповнений; просив зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати за кожен вагон.
Після відкриття провадження у справі позивач надав:
- пояснення №2022/1824 від 07.10.2021 (вх.№21523/21 від 18.10.2021, з додатками, надійшли засобами поштового зв'язку, а.с.49-57) на виконання ухвали суду від 28.09.2021, в яких зазначив: оскільки Мороз А.Б. (начальник станції) та Чабанова В.І. (працівник, що здійснював перевірку маси вантажу) уповноважені на підписання комерційних актів Правилами складання актів, а Рачкова О.М. - розпорядженням начальника станції №10 від 19.01.2021, прийнятим у зв'язку з відсутністю в штаті станції Роти посади начальника вантажного району, позивач вважає зайвим додаткове підтвердження повноважень цих осіб посадовими інструкціями; до пояснень додав, зокрема, копії штатного розпису станції Роти та наказів по особовому складу;
- відповідь №2022/2561 від 16.12.2021 на відзив (вх.№26387/21 від 24.12.2021, з додатками, надійшла засобами поштового зв'язку, а.с.79-82), в якій наголосив: комерційні акти №496100/117, №496100/118, №496100/119 складалися не на попутній станції, а на станції призначення при видачі вантажу одержувачу, тому розділ «Є» в них не заповнювався (в цьому відсутня необхідність і це не передбачено Правилами складання актів); зауважив, що жоден нормативно-правовий акт не зобов'язує залізницю проводити перевірку тари вагону без вантажу; заперечив проти зменшення штрафу.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу (далі - ГК) України підтверджується складанням транспортної накладної.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст.307 ГК України).
Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно зі ст.23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
За приписами п.1.1. розділу 1 Правил оформлення перевізних документів (затв. наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, з подальшими змінами) на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення (затв. наказом №644 від 21.11.2011 Міністерства транспорту України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу; відповідно до ст.24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (далі - вантажовідправник або відправник, відповідач) зі станції відправлення Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію призначення Роти Донецької залізниці за залізничними накладними №49366453 та №49366479 від 09.07.2021 (а.с.6, 8), №49401086 від 11.07.2021 (а.с.10) відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівська теплоелектроцентраль» (вантажоодержувач) насипом у напіввагонах вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті. Згідно з графою 20 вказаних накладних поверхня вантажу нижча рівня бортів вагонів, вантаж маркований поздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по всій довжині вагонів.
У п.п.2, 4 відомості вагонів до залізничної накладної №49366453 відповідач зазначив такі дані: напіввагон №53514907 - тара вагона 21800кг, маса вантажу 66900кг, провізна плата 8968,00грн; напіввагон №63660070 - тара вагона 23600кг, маса вантажу 65800кг, провізна плата 8968,00грн (а.с.6, зворотній бік).
У п.п.2-5 відомості вагонів до залізничної накладної №49366479 відповідач зазначив такі дані: напіввагон №60724879 - тара вагона 23400кг, маса вантажу 65400кг, провізна плата 8968,00грн; напіввагон №53509972 - тара вагона 22000кг, маса вантажу 66300кг, провізна плата 8968,00грн; напіввагон №56005846 - тара вагона 22200кг, маса вантажу 64800кг, провізна плата 8968,00грн; напіввагон №62966478 - тара вагона 23500кг, маса вантажу 65100кг, провізна плата 8968,00грн (а.с.8, зворотній бік).
У залізничній накладній №49401086 від 11.07.2021 відповідач зазначив такі дані: напіввагон №53535837 - тара вагона 22200кг, маса вантажу 63300кг, провізна плата 8968,00грн (а.с.10).
Відповідно до граф 24, 26, 28 та 55 залізничних накладних №49366453, №49366479 та №49401086 вантажовідправник завантажив вантаж у вагони і визначив масу вантажу на вагонних вагах (200т) заводський №0049; правильність внесених відомостей підтвердила своїм підписом оператор пульта управління товариства-відповідача.
18.07.2021 на станції призначення Роти Донецької залізниці проведене комісійне зважування вагонів з вугільною продукцією, під час якого виявлено, що у вагонах №53514907, №63660070, №53535837, №60724879, №53509972, №56005846, №62966478 маса вантажу не відповідає масі, вказаній у перевізних документах (недовантаження), про що того ж дня складені акти загальної форми №210, №211 та №212 (а.с.11, 12-13).
На додаток до акта №210 на станції призначення складений комерційний акт №496100/117 від 18.07.2021 (а.с.14-16), за змістом якого при контрольному комісійному зважуванні вагонів на тензометричних вагах «Миронівська ТЕЦ» заводський №497 ВЕТ 150 ВСД (повірка 22.06.2021) виявилось: у вагоні №60724879 за документом значиться тара 23400кг, нетто 65400кг, фактично - брутто 87880кг, тара 23400кг, нетто 64480кг, що менше зазначеного в документі на 920кг; у вагоні №53509972 за документом значиться тара 22000кг, нетто 66300кг, фактично - брутто 87160кг, тара 22000кг, нетто 65160кг, що менше зазначеного в документі на 1140кг; у вагоні №56005846 за документом значиться тара 22200кг, нетто 64800кг, фактично - брутто 85720кг, тара 22200кг, нетто 63520кг, що менше зазначеного в документі на 1280кг; у вагоні №62966478 за документом значиться тара 23500кг, нетто 65100кг, фактично - брутто 87900кг, тара 23500кг, нетто 64400кг, що менше зазначеного в документі на 700кг.
На додаток до акта №211 на станції призначення складений комерційний акт №496100/118 від 18.07.2021 (а.с.17-18), за змістом якого при контрольному комісійному зважуванні вагонів на тензометричних вагах «Миронівська ТЕЦ» заводський №497 ВЕТ 150 ВСД (повірка 22.06.2021) виявилось: у вагоні №53514907 за документом значиться тара 21800кг, нетто 66900кг, фактично - брутто 87850кг, тара 21800кг, нетто 66050кг, що менше зазначеного в документі на 850кг; у вагоні №63660070 за документом значиться тара 23600кг, нетто 65800кг, фактично - брутто 88100кг, тара 23600кг, нетто 64500кг, що менше зазначеного в документі на 1300кг.
На додаток до акта №212 на станції призначення складений комерційний акт №496100/119 від 18.07.2021 (а.с.19), за змістом якого при контрольному комісійному зважуванні вагонів на тензометричних вагах «Миронівська ТЕЦ» заводський №497 ВЕТ 150 ВСД (повірка 22.06.2021) виявилось: у вагоні №53535837 за документом значиться тара 22200кг, нетто 63300кг, фактично - брутто 84360кг, тара 22200кг, нетто 62160кг, що менше зазначеного в документі на 1140кг.
Всі перелічені комерційні акти містять відомості про те, що вагони технічно справні; поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону; вантаж промаркований поздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по всій довжині вагону; слідів крадіжки не виявлено; посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.
Врахувавши зміст п.2.2. розпорядження №10 від 19.01.2021 начальника станції Роти (а.с.25), суд встановив, що комерційні акти №496100/117, №496100/118 та №496100/119 від 18.07.2021 підписані належними особами відповідно до вимог п.10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002 Міністерства транспорту України (з подальшими змінами).
Згідно з даними технічного паспорта тензометричних вагонних ваг заводський №497 ВЕТ-150 ВСД станції Роти Донецької залізниці (власник - «Миронівська ТЕЦ») дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 22.01.2007, міжповірочний інтервал ЗВВТ - 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці; остання державна повірка ваг відбулась 22.06.2021, ваги придатні для застосування (а.с.20-24).
Відповідно до ст.37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити у накладній їх масу. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно з п.5 Правил приймання вантажів до перевезення (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) загальну масу вантажу визначає відправник зважуванням або розрахунковим способом; спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Правильність внесених у залізничну накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника у графі 55 накладної (п.2.3. Правил оформлення перевізних документів).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Отже, невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній відповідачем у залізничних накладних та відомостях вагонів до них, засвідчена належними та допустимими доказами - комерційними актами 496100/117, №496100/118 та №496100/119 від 18.07.2021, які є підставою для покладення на відправника відповідальності, передбаченої ст.122 Статуту.
Суд бере до уваги, що згідно з відомостями граф 28 залізничних накладних та розділів «А» і «Д» комерційних актів спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника технічно справних вагонах, сліди доступу до вантажу відсутні. Докази оскарження або спростування викладених у комерційних актах відомостей відповідач суду не надав.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів). Аналогічні положення містить ст.122 Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Згідно з п.27 Правил видачі вантажів (затв. наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з подальшими змінами) при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах. Норми недостачі маси для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, розраховуються від маси нетто.
У відомості вагонів до залізничної накладної №49366479 відповідач зазначив масу вантажу у вагонах:
- №60724879 - 65400кг, 1% від якої складає 654кг, а в комерційному акті №496100/117 зафіксоване недовантаження на 920кг;
- №53509972 - 66300кг, 1% від якої складає 663кг, а в комерційному акті №496100/117 зафіксоване недовантаження на 1140кг;
- №56005846 - 64800кг, 1% від якої складає 648кг, а в комерційному акті №496100/117 зафіксоване недовантаження на 1280кг;
- №62966478 - 65100кг, 1% від якої складає 651кг, а в комерційному акті №496100/117 зафіксоване недовантаження на 700кг.
У відомості вагонів до залізничної накладної №49366453 відповідач зазначив масу вантажу у вагонах:
- №53514907 - 66900кг, 1% від якої складає 669кг, а в комерційному акті №496100/118 зафіксоване недовантаження на 850кг;
- №63660070 - 65800кг, 1% від якої складає 658кг, а в комерційному акті №496100/118 зафіксоване недовантаження на 1300кг.
У залізничній накладній №49401086 відповідач зазначив масу вантажу у вагоні №53535837: 63300кг (1% від якої складає 633кг), в той час як у комерційному акті №496100/119 зафіксоване недовантаження вагону на 1140кг.
Отже, у всіх перелічених вагонах недовантаження перевищує норму зменшення маси невологого вугілля кам'яного при перевезенні, оскільки складає від 1,075% до 1,975% маси, зазначеної в перевізних документах.
Провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №53514907, №63660070, №53535837, №60724879, №53509972, №56005846, №62966478 на відстань 660км складає 8968,00грн за кожен вагон (графи 30, 31 залізничних накладних, відомості вагонів).
Суд встановив, що розрахунок суми штрафу у розмірі 313880,00грн (8968,00грн х 5 х 7) є арифметично вірним і відповідає приписам ст.ст.118, 122 Статуту, а вимога позивача до вантажовідправника є правомірною, доведеною та обґрунтованою.
Щодо клопотання про зменшення розміру штрафу.
У відзиві №2632 від 30.11.2021 (а.с.60-62) відповідач виклав клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати за кожен вагон. В обґрунтування клопотання послався на норми статей 551 ЦК України, 233 ГК України та зазначив таке.
Ані нормами ЦК, ані нормами ГК, які є законами України, не передбачена неможливість реалізації судом права на зменшення неустойки в цивільних/господарських відносинах, розмір якої передбачений актами цивільного законодавства, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України.
В постанові від 06.09.2019 у справі №910/16925/18 Верховний Суд зазначив: «Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.»
Вартість вантажу, відправленого за вказаними у позові накладними, складає 426100,06грн (довідка - а.с.72), а заявлений до стягнення штраф - 313880,00грн, тобто три чверті від вартості вантажу, що позбавляє відповідача отримання будь-якої економічної вигоди від цієї господарської операції. Позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від встановленого ним порушення, а стягнення такої суми штрафу лише за самий факт невірного зазначення відправником маси вантажу в накладній не може вважатись розумним і справедливим, бо перетворюється на непомірний тягар для відправника, який з 25.06.2021 перебуває в простої (акт про початок цілозмінних простоїв - а.с.73) і джерело отримання невиправданих додаткових прибутків для перевізника.
Відзив поданий в межах встановленого судом строку (а.с.46 (зворотній бік), 47, 59, 77).
У відповіді №2022/2561 від 16.12.2021 на відзив (а.с.79-80) позивач заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що заявлена до стягнення санкція не є договірною, а передбачена положеннями Статуту, які чітко визначають розмір штрафу; послався на постанову Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, яка містить висновок про те, що передбачений ст.ст.118, 122 Статуту штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено; встановлена ст.122 Статуту відповідальність не залежить від заниження чи завищення маси, яка зазначена невірно; правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов'язком вантажовідправника.
Суд не погоджується з доводами позивача та зауважує, що у пізніше прийнятій постанові від 27.03.2023 у справі №904/934/22 про стягнення штрафу, передбаченого ст.116 Статуту, Верховний Суд визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки, оскільки Статут не передбачає зменшення розміру такого штрафу (п.20 постанови) та зазначив, що відсутність у Статуті норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та ч.1 ст.233 ГК України; суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи (п.28 постанови). Отже, висновок про те, що Статутом не передбачено зменшення штрафу, не виключає можливості застосування до таких правовідносин статей 551 ЦК України, 233 ГК України, на які посилався відповідач (п.30 постанови).
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Норма ч.3 ст.551 ЦК України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (І) розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, (ІІ) наявні інші обставини, які мають істотне значення. Тлумачення ч.3 ст.551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц).
За змістом ч.1 ст.233 ГК України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні (п.8.26. постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №902/317/22).
Реалізуючи свої дискреційні повноваження щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін; дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п.88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими обґрунтовано наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, а також запереченням щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити причини неналежного виконання / невиконання зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення тощо. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Оцінивши обставини справи у їх сукупності; врахувавши надані відповідачем докази справності ваг, на яких вантаж зважувався під час навантаження вагонів (а.с.63-64) та неспівмірності розміру штрафу порівняно з вартістю вантажу, що перевозився (а.с.72), а також те, що обсяг недовантаження у спірних вагонах складає від 1,075% до 1,975% маси, зазначеної в перевізних документах, - тобто перевищення норми зменшення маси невологого вугілля кам'яного при перевезенні є незначним (норма становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах); відсутність у позивача збитків через недовантаження: менший обсяг вантажу не привів до будь-яких негативних наслідків (додаткового зношення агрегатів та залізничних колій тощо), не спричинив небезпеку на транспорті та загрозу залізничному руху; передбачені ст.3 ЦК України загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність, розумність як складові елементи принципу верховенства права; виникнення спірних правовідносин до введення в Україні воєнного стану; намагаючись дотримати баланс інтересів сторін, суд визнає за необхідне скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати за кожен вагон, задовольнивши відповідне клопотання відповідача.
Отже, позовна вимога підлягає задоволенню частково: стягненню з відповідача підлягає 62776,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.
Судовий збір в сумі 4708,20грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 74, 76-78, 80, 86, 129, 165 (ч.4), 210, 233, 236-238, 240 (ч.ч.4, 5), 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Волноваського району Донецької області, про стягнення 313880,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу - задовольнити частково.
Розмір стягуваного штрафу зменшити до 62776,00грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, Волноваський район, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4; ідентифікаційний код 34032208) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22; ідентифікаційний код 40150216) 62776,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, 4708,20грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 10.07.2024.
Суддя О.М. Шилова
надр. 1прим. - у справу
(сторони мають електронні кабінети)