11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/15880/21-ц
провадження № 61-9243 ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України про відшкодування матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду,
У березні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органів, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як правонаступників ОСОБА_3 у рівних частинах втрачений заробіток за період з 15 грудня 2008 року по 02 липня 2009 року в розмірі 28 427,04 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга Офісу Генерального прокурора не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що Офіс Генерального прокурора оскаржує постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року в частині вирішення позовних вимог щодо відшкодування з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втраченого заробітку у розмірі 28 427,04 грн.
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, за вказану вимогу до сплати підлягала сума у розмірі 908,00 грн, оскільки 1% оспорюваної суми менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 1 816,00 грн (908,00 грн * 200% = 1 816,00 грн).
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене, судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням зазначеного коефіцієнту буде становити 1 452, 80 грн (1 816,00 грн * 0,8%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Ураховуючи наведене, Офісу Генерального прокурора необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 452,80 грн.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець