10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 442/7428/22
провадження № 61-7830ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості та
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» (далі - ДП «Дрогобицьке лісове господарство») про стягнення заборгованості за непоставлену лісопродукцію з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені в розмірі 2 648 095,34 грн, що складається з: 1 236 519,12 грн - неотоварена попередня оплата; 541 294,14 грн - інфляційних втрат; 105 960,95 грн -
3 % річних, 764 321,00 грн - пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ).
Вказував, що між ним та ДП «Дрогобицьке лісове господарство» укладено усну домовленість про відпуск лісопродукції за попередньою оплатою.
Він вносив кошти наступними транзакціями: 22 листопада
2019 року - 300 000,00 грн (прибутковий касовий ордер № 2287); 29 листопада 2019 року - 350 000,00 грн (прибутковий касовий ордер № 2424); 16 грудня 2019 року - 236 519,12 грн. (прибутковий касовий ордер № 2573); 26 березня 2020 року - 350 000,00 грн. (прибутковий касовий ордер № 650).
Відповідач свої зобов'язання не виконав.
3 листопада 2022 року він звернувся до ДП «Дрогобицьке лісове господарство» з претензією-вимогою щодо виконання обов'язку поставки попередньо оплаченої лісопродукції в цінах на момент внесення коштів. Державним Агентством лісових ресурсів України 04 листопада 2022 року видано наказ № 969 «Про припинення Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення». Пунктом 5 цього наказу встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог до ДП «Дрогобицьке лісове господарство».
27 вересня 2023 року рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України») на користь ОСОБА_1 1 236 519,12 грн - заборгованості за непоставлену лісопродукцію;
229 040,19 грн - інфляційних втрат; 78 724,77 грн - 3 % річних.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 квітня 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ДСГП «Ліси України» задоволено частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДСГП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 1 236 519,12 грн за непоставлену лісопродукцію.
У травні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, в якій просить її скасувати в частині відмови в стягненні інфляційних втрат та
3 % річних, залишити рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2023 року в цій частині в силі.
06 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; для сплати судового збору.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду
від 18 квітня 2024 року направлено заявником 26 травня 2024 року. Надано копії листів Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року та Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня
2024 року.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що датою складення повного тексту оскаржуваної постанови зазначено 23 квітня 2024 року. Забезпечено надання загального доступу
26 квітня 2024 року. З касаційною скаргою заявник звернувся 26 травня
2024 року.
З доданих до заяви на усунення недоліків копії листів Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року та Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня 2024 року, з яких встановлено, що копію оскаржуваної постанови надіслано учасникам 07 травня 2024 року, доказів про отримання учасниками справи оскаржуваної постанови судами не надано.
З урахуванням дати прийняття та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, дати його опублікування в ЄДРСР, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду
від 11 квітня 2018 року в справі № 758/1303/15-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 910/4590/19, від 22 вересня 2020 року в справі № 918/631/19, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо права кредитора нараховувати інфляційній втрати та 3 % річних на суму попередньої оплати в випадку, коли боржник не приступив до виконання зобов'язання, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року.
Витребувати з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу № 442/7428/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк