10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 203/4638/19
провадження № 61-15227св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
розглянув заяву суддів Луспеника Дмитра Дмитровича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Ужва Тетяна Миколаївна, про визнання бездіяльності протиправною, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року,
У грудні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, - державний нотаріус П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Ужва Т. М., про визнання бездіяльності протиправною, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня
2020 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо ненарахування ОСОБА_5 страхових виплат за період з 21 червня 2018 року до 07 липня
2018 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року в частині позовної вимоги
ОСОБА_4 про визнання бездіяльності відповідача щодо ненарахування страхових виплат за минулий період та визнання права власності у порядку спадкування за законом скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада
2022 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з ненарахування ОСОБА_5 страхових виплат за період з 21 червня 2018 року до 07 липня
2018 року.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_5 страхових виплат за період з 01 серпня 2014 року до 07 липня 2018 року.
Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після сперті батька ОСОБА_5 на страхові виплати, належні ОСОБА_5 за період з 01 серпня 2014 року до 07 липня 2018 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог: про визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо ненарахування ОСОБА_5 страхових виплат за період з 01 серпня 2014 року до 07 липня 2018 року; зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_5 страхових виплат за період
з 01 серпня 2014 року до 07 липня 2018 року; визнання за ОСОБА_4 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на страхові виплати, належні ОСОБА_5 за період з 01 серпня 2014 року
до 07 липня 2018 року скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволення позову.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У жовтні 2023 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Данилова А. Г., звернувся через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Данилова А. Г., передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України), витребувано матеріали справи № 203/4638/19 із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 .
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 203/4638/19.
Розпорядженням виконувача обов'язків заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 липня 2024 року № 876/0/226-24 на підставі службової записки судді ОСОБА_6 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 липня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою від 05 липня 2024 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів
від 05 липня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д. (головуючий), Гулько Б. І.,
Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.
У ході розгляду Верховним Судом справи судді Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь у Верховному Суді у розгляді цієї справи (№ 203/4638/19), а саме: 01 вересня 2021 року при розгляді касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року (провадження № 61-19317св20).
У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року цими суддями висловлена певна правова позиція щодо спірних правовідносин, зокрема стосовно визнання бездіяльності відповідача щодо ненарахування страхових виплат за минулий період та визнання права власності у порядку спадкування за законом, та й щодо застосування норм матеріального й процесуального права.
Указана заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження
у справі.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Із практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) випливає, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти,
що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі
«Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву
в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі
«Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ
з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним
та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться
до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об'єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те,
чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо
для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви
в неупередженості судді.
Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості
чи об'єктивності суддів, заяву суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. про самовідвід належить задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зробила висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід суддів
Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву суддів Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Луспеника Дмитра Дмитровича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за їх заявою від участі у розгляді справи № 203/4638/19 за позовом ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Ужва Тетяна Миколаївна, про визнання бездіяльності протиправною, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року (провадження 61-15227св23).
Справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець