04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 199/1719/23
провадження № 61-6388ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постановуДніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним розпорядження про приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на частку квартири та
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та з урахуванням уточнень від 10 травня 2023 року просив поновити строк давності, встановивши початком його перебігу 16 червня 2022 року; визнати недійсним розпорядження від 18 грудня 2006 року № 4/898-06 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво
від 18 грудня 2006 року - № 4/898-06 про право власності на квартиру
АДРЕСА_1 ; визнати за ним право на 6,87/57,6 часток квартири АДРЕСА_1 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.
14 листопада 2023 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
07 грудня 2023 року додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 300,00 грн.
27 лютого 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада
2023 року залишено без змін.
27 лютого 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня
2023 року залишено без змін.
12 березня 2024 року додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Доповнено постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000,00 грн.
29 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного судувід 12 березня 2024 року, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
20 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Заявнику роз'яснено, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано ним в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, в відкритті касаційного провадження в справі буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України). У разі невиконання інших вимог касаційної скарги - її буде визнано неподаною та повернуто.
Залишаючи касаційну скаргу без руху в частині пропуску строку на касаційне оскарження, касаційний суд, зокрема, виснував, що ухвалою Верховного Суду
від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав того, що виклад його касаційної скарги був виявом неповаги до суду та учасників справи, а тому подання скарги в такій редакції є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.
Отже, повернення поданої заявником касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства та визнана зловживанням процесуальним правом, не могла вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчила про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містило доказів наявності об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті заявником, а тому Верховний Суд визнав вказані доводи неповажними і запропонував подати заявнику клопотанняпро поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
17 червня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Зокрема, подано клопотання про відтермінування строку на надання доказів щодо звернення ОСОБА_4 на гарячу лінію Дніпропетровської обласної воєнної адміністрації від 03 червня 2024 року; про витребування в Відділенні поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області довідки про реєстрацію
ОСОБА_4 як заявника в Єдиному реєстрі досудових розслідувань
№ 12023046630000854 від 01 листопада 2023 року, 03 червня 2024 року в журналі за особистим підписом ОСОБА_4 ; про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційну скаргу подано ним в строк, передбачений законодавством. В Україні продовжено воєнний стан, який створив йому непереборні перешкоди в підготовці касаційної скарги, а отримання доказів з Дніпропетровської воєнної адміністрації перериває повітряна тривога. Також звернення з касаційною скаргою ускладнило виконання постанови Дніпровського апеляційного суду
від 27 лютого 2024 року про стягнення з нього 23 300,00 грн, які він вимушений акумулювати на своєму рахунку. Вказує на бездіяльність державних органів розслідування кримінального злочину, вчиненого ОСОБА_2 за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України. Зазначає, що підготовка апеляційних скарг у справі № 204/3370/21 співпала з часом підготовки касаційних скарг у цій справі.
24 червня 2024 року заявником до Верховного Суду подано клопотання про долучення листа Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації з інформацією щодо повітряних тривог, оголошених на території Дніпропетровської області за період з 01 березня до 31 травня
2024 року.
Також просить відстрочити вирішення питання про відкриття касаційного провадження до одержання допустимих доказів на підтвердження коли і яким нормативним актом введено воєнний стан в березні, квітні та травні 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що
12 березня 2024 року Дніпровським апеляційним судом ухвалено оскаржувану додаткову постанову, дати складення її повного тексту не зазначено. Загальний доступ до оскаржуваної постанови надано 13березня 2024 року.
Перебіг строку на касаційне оскарження додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року для ОСОБА_1 розпочався 14 березня 2024 року і закінчився 15квітня 2024 року.
З матеріалів касаційного провадженнявстановлено, що ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав того, що виклад його касаційної скарги був виявом неповаги до суду та учасників справи, а тому подання скарги в такій редакції є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.
Отже, повернення поданої заявником касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства та визнана зловживанням процесуальним правом, відбулося із причин, які повністю залежали від ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
29 квітня 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
Необхідно задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з огляд на таке.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану дійсно може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, але за певних умов.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові
від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22), введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обставина закінчення перебігу процесуального строку на звернення до суду на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання такого строку заявником та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Загальнодоступною є інформація про ситуацію, яка відбувається в Дніпропетровській області з початку введення воєнного стану в Україні. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 проживає в м. Дніпро Дніпропетровської обл., яка знаходиться не далеко від лінії фронту, Верховний Суд не вважає за необхідне розглядати клопотання про відстрочення вирішення питання про відкриття касаційного провадження у зв'язку з одержання допустимих доказів на підтвердження коли і яким нормативним актом введено воєнний стан в березні, квітні та травні 2024 року.
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що посилання заявника на довготривалі повітряні тривоги з доказами, наданими на підтвердження вказаного, єосновною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.
З інформаційної довідки Депратменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 18 червня 2024 року за
вих. № 1375/0/345-24 встановлено, що з 01 березня до 31 травня 2024 року в Дніпропетровській області щодня по декілька разів оголошувалися повітряні тривоги.
Отже, заявником доведено, що повітряні тривоги мали довготривалий та постійний характер, що ускладнило заявнику можливістьзвернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку та/або отримати витребовувані ним копії документів.
Вказані ОСОБА_1 обставини запровадження воєнного стану в Україні та щоденні повітряні тривоги є підставою для поновлення процесуального строку, а відтак наявні об'єктивні перешкоди для своєчасного подання касаційної скарги, пов'язані із введенням воєнного стану.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати звернення з касаційною скаргою вперше, доведених заявником обставин наявності перешкод для звернення вдруге з касаційною скаргою у зв'язку з запровадженням воєнного стану та оголошенням повітряних тривог, пропущений строк на касаційне оскарження має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, від 08 грудня 2022 року в справі № 990/102/22, у постановах Верховного Суду
від 02 лютого 2021 року в справі № 910/13804/18, від 10 червня 2021 року в справі № 820/479/18, від 07 вересня 2023 року в справі № 202/8301/21,
від 380/12348/22 від 23 січня 2024 року, від 20 березня 2024 року в справі
№ 560/14349/23, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом за пунктами 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
03 липня 2024 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року та витребувано матеріали цивільної справи № 199/1719/23 з Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк