11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 420/3094/19
адміністративне провадження № К/990/24886/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №420/3094/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасувати наказів, поновлення на посаді,
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.03.2019 р. №726 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення зі служби в поліції заступника начальника відділу поліції - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 23.04.2019 р. №460 о/с по особовому складу про звільнення зі служби в поліції заступника начальника відділу поліції - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 , за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити капітана поліції ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника СКП Роздільнянського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь капітана поліції ОСОБА_2 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 23 квітня 2019 року до дня поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника СКП Роздільнянського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області та стягнення на його користь середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області внести відповідні виправлення до трудової книжки серії НОМЕР_1 стосовно звільнення капітана поліції ОСОБА_2 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
21 червня 2024 року представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Проте, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та належних обґрунтувань такого посилання.
Разом з цим, Суд звертає увагу скаржника, що підстави звернення до Касаційного адміністративного суду регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №420/3094/19 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Прокопенко