11 липня 2024 року
м. Київ
справа №140/36300/23
адміністративне провадження № К/990/26244/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 140/36300/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Горохівського відділу Управління ДМС України у Волинській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 ;
- зобов'язати оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Горохівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 140/36300/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції.
Предметом позову у цій справі є визнання протиправною відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 140/36300/23, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Заявник, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, не зазначає.
Щодо посилання відповідача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
При цьому, Верховний Суду вважає за необхідне зауважити, що питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26 червня 1992 року, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду, за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постанові від 01 травня 2023 року у справі №420/12574/21 за подібних правовідносин із справою, що розглядається.
Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог позивача теж керувався висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20 та від 17 травня 2023 року у справі № 420/12574/21.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 140/36300/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Горохівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
Ж.М. Мельник- Томенко
В.Е. Мацедонська