Справа №751/5010/24
Провадження №3/751/2161/24
10 липня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з даних протоколу - пенсіонер, місце проживання: АДРЕСА_1 -
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4КУпАП
за участі особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
21.05.2024 р. о 09 год. 22 хв. в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи 23, водій транспортного засобу «ГАЗ 3110» /д.н.з. НОМЕР_1 / ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме: наїзд на стоячий автомобіль «DodgeDart» /д.н.з. НОМЕР_2 /, місце дорожньо-транспортної пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 А ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, підтвердив та надав пояснення про те, що дійсно після вчинення наїзду на стоячий автомобіль на парковці, він не зупинився, а залишив місце ДТП. Просив долучити до матеріалів розписку про компенсацію завданих володільцю пошкодженого ним автомобіля збитків та застосувати мінімальний розмір покарання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, в співставленні з поясненнями ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в його діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Згідно п.2.10 А ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.11.2023 року серії ААД №884169 та відеозаписом до нього; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями учасників дорожнього руху; протоколом огляду транспортного засобу; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області; визнавальними поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, безпосередньо в судовому засіданні.
За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ст.122-4 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст.122-4,124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов