Справа№751/5738/24
Провадження №1-кс/751/1427/24
27 червня 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання т.в.о. начальника КП «Сосницьке комунально-житлове управління» про скасування частково арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
26.06.2024 т.в.о. начальника КП «Сосницьке комунально-житлове управління» звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у частині заборони користування автомобілем (спеціалізований сміттєвоз) марки АТ4022 (DAYN), р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить КП «Сосницьке комунально-житлове управління».
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 накладено арешт на автомобіль (спеціалізований сміттєвоз) марки АТ4022 (DAYN), р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить КП «Сосницьке комунально-житлове управління». На даний час проведено необхідні слідчі дії, а також судові експертизи. Враховуючи, що спеціалізований автомобіль був задіяний для забезпечення вивозу побутових відходів і його відсутність зриває своєчасне надання послуг з вивозу побутових відходів.
В поданому клопотанні т.в.о. начальника КП «Сосницьке комунально-житлове управління» просить розглянути клопотання без участі їх представника.
Слідчий також подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення клопотання не заперечує.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 накладено арешт на автомобіль (спеціалізований сміттєвоз) марки АТ4022 (DAYN), р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить КП «Сосницьке комунально-житлове управління».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, встановлено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, ст. 174 КПК України визначає дві підстави для скасування арешту, а саме: доведення стороною заявника, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядженням майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Суд звертає увагу, що до основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Враховуючи всі обставини даної справи, зумовлені обсягом часу, який сплинув з моменту внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і відсутності в матеріалах даного кримінального провадження повідомлення про підозру, зняттям зі спірного майна всієї слідової інформації і проведення з ним необхідного обсягу експертиз, а також значення арештованого майна в даному кримінальному провадженні, беручи до уваги розумність та співрозмірність подальшого, застосованого судом, обмеження права власності власника відповідного спірного майна завданням кримінального провадження і негативні наслідки вказаного арешту для останнього, з метою недопущення порушення його права на мирне володіння майном слідчий суддя, не вбачає даних, які б указували на доцільність продовження застосування такого обмежувального заходу, як накладення арешту на автомобіль (спеціалізований сміттєвоз) марки АТ4022 (DAYN), р.н. НОМЕР_1 , - в частині встановленої заборони його користування і вважає можливим та достатнім передати вказане майно на відповідальне зберігання законному власнику або володільцю.
Крім того, саме по собі визнання спірного майна речовим доказом, на думку суду, не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органом досудового розслідування, у зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про повернення визначеного майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 174, 303 КПК України,
Клопотання т.в.о. начальника КП «Сосницьке комунально-житлове управління» про скасування частково арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.05.2024 у кримінальному провадженні №12024270000000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у частині заборони користування майном, із забороною відчуження та розпорядження, належного КП «Сосницьке комунально-житлове управління», а саме на автомобіль (спеціалізований сміттєвоз) марки АТ4022 (DAYN), р.н. НОМЕР_1 , та передати його на відповідальне зберігання власнику або законному володільцю до прийняття рішення у кримінальному провадженні №12024270000000775 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий cуддя ОСОБА_1