Номер провадження № 22-ц/821/705/24Головуючий по 1 інстанції
Справа № 705/4888/15-ц Категорія: 304090000 Годік Л. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
09 липня 2024 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
секретар: Матюха В.І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 902/06-034-521, відповідно до якого позивач надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США зі сплатою 15,00% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 30.09.2018.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за дoгoвopoм кредиту 01.10.2008 між АКБ «Укрсоцбанк», позичальником, та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № ДП 902/06-034-521, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.
Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання, визначені п.п. 3.1. Договору кредиту, відповідачу відкрито позичковий рахунок в Уманському відділенні ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк» та надано суму кредиту, а ОСОБА_1 не виконуються умови Договору кредиту, оскільки порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів.
Неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем за Договором кредиту призвели до виникнення заборгованості, яка станом на 03.11.2016, згідно з розрахунками заборгованості, становить 40 139,57 доларів США, що еквівалентно гривні в розмірі 1 025 914, 26 грн.
Враховуючи наявний договір поруки, позивач просив стягнути заборгованість, яка виникла, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 в загальній сумі 40139,57 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.11.2016 еквівалентно 1025914,26 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23312,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 595823,85 грн, заборгованість за несплаченими процентами - 9662,31 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 246955,85 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4 161,49 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 106362,17 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 3003,77 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 76772,38 грн.
Здійснено розподіл судових витрат.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, перед банком виникла заборгованість, яка станом на 03.11.2016 становила в загальній сумі 40139,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.11.2016 еквівалентно 1025914,26 грн.
Щодо предмету іпотеки, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2022, предмет іпотеки був повернутий у власність іпотекодавця, вся заборгованість, що була погашена за його рахунок була поновлена, оскільки фактично іпотекодержатель не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
Не погоджуючись із рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Сенс банк» повністю.
Також зазначив, що в разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, просив застосувати строк позовної давності з підстав, викладених у заяві.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що 21.06.2018 державним реєстратором Каленчуком М.А. проведено реєстрацію зміни власника на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власник: ПАТ «Укрсоцбанк». Підставою виникнення права власності є повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Отже, зобов'язання за Договором кредиту № 902/06-034-521 від 01 жовтня 2008 року припинилися 21 червня 2018 року в силу Закону.
Будь-яке посилання позивача на те, що позивач втратив за собою право на предмет іпотеки не відповідає дійсності, оскільки 06 лютого 2020 року АТ «Альфа-Банк» зареєстрував право власності на вищевказану квартиру, що підтверджується Рішенням про відмову в державній реєстрації права та їх обтяжень від 16 грудня 2022 року № 65812223.
Крім того, начальник відділу претензійної роботи АТ «Укрсоцбанк» від 07.05.2019 року повідомив відповідачів про те, що зі сторони АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 претензій за Договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 року немає, у зв'язку з тим, що Банк в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», скористався своїм правом та задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та проведено анулювання (прощення) кредитної заборгованості за кредитним договором від 01.10.2008 року в розмірі 884929,00 грн.
Звертає увагу на те, що за час розгляду справи, ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», після перейменування АТ «Сенс Банк», визнав зобов'язання за Договором кредиту від 01.10.2008, виконаним.
Відтак, АТ «Сенс Банк», який є правонаступником особи, що подала позов, не може заперечувати проти дій, вчинених ПАТ «Укрсоцбанк», та просити суд стягнути заборгованість за кредитним договором, яку анульовано рішенням ПАТ «Укрсоцбанк».
Щодо заборгованості, скаржник зазначає, що як вбачається з обсягу заявлених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідачів 40139,57 дол. США., з яких: заборгованість за кредитом - 23312,00 дол. США; заборгованість за несплаченими процентами - 9662,31 дол. США; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4161,49 дол. США; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 3003,77 дол.США.
Натомість, у вимозі про усунення порушень зобов'язання за договором кредиту від 16.04.2015, станом на дату такої вимоги, заборгованість складала 27 136, 56 дол. США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 5838,00 дол. США; прострочена заборгованість за процентами - 3824,56 дол. США; поточна заборгованість по кредиту - 5838,00 дол. США.
Отже, пред'явивши 16.04.2015 відповідачу ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень зобов'язань за договором кредиту (іпотечне повідомлення), позивач змінив умови кредитування, а відтак, втратив право на нарахування відсотків та пені.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені в іноземній валюті.
Скаржник зазначає, що позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість по пені за своєчасне повернення кредиту в розмірі 4161,49 дол. США та заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 3003,77 дол. США.
Проте, як зазначив неодноразово Верховний Суд в своїх постановах, що оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов'язання, її сплата та розмір визначені ЗУ «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачів, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.
Щодо пред'явлення позовних вимог до поручителя, скаржник вказує, що позивач просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно, як з позичальника так і з поручителя. Проте, позивач не врахував той факт, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Як вбачається з розрахунків, які надав позивач, ОСОБА_1 перестав сплачувати строкову заборгованість за кредитним договором в січні 2014 року (останній поточний платіж датований 10.04.2012).
Отже, у позивача було наявне право вимагати дострокового повернення кредиту та пред'явити вимогу до поручителів до 11 листопада 2012 року - наступний день після встановлення факту невиконання Договору кредиту від 01.10.2008.
Так як позивач протягом встановленого ст. 559 ЦК України терміну не пред'явив вимоги до поручителя, порука припинилася 12 листопада 2012 року.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника АТ «Сенс Банк» - Луньової А.Г., зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Зазначає, що посилання на те, що АТ «Сенс Банк» задовольнив свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованими та безпідставними. Так як предмет іпотеки вибув з власності АТ «Сенс Банк» до Іпотекодавців, сторони були повернуті у попереднє становище, жодних достатніх та допустимих доказів виконання зобов'язання у інший спосіб заявником не надано.
Отже, АТ «Сенс Банк» втратило право власності на предмет іпотеки, а відтак немає підстав вважати, що процедура позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки завершена, та банк за рахунок предмета іпотеки задовольнив свої вимоги за основним зобов'язанням.
Щодо розміру заборгованості представник АТ «Сенс Банк» зазначає, що скаржник, заперечуючи суму наявності боргу, посилається на вимогу про усунення порушень зобов'язання за договором кредиту від 16.04.2015, в якій вказано значно менший розмір боргу. Проте, звертає увагу колегії суддів, що зазначена вимога не має відношення до спірного кредитного договору, та була помилково долучена представником в якості додатку до позовної заяви.
Так, у самій вимозі вказано, що це вимога щодо усунення порушення за кредитним договором № 08.306-297/7211, а спірний кредитний договір має зовсім інший номер, а саме № 902/06-034-521. Отже, вказана вимога не є належним та допустимим доказом зміни строку кредитування у даній цивільній справі.
Окрім того, вказана вимога не була вимогою про дострокове повернення суми кредиту, це була вимога про усунення порушення, тобто сплату виключно простроченої заборгованості, що також не тягне за собою зміну строку кредитування, а є лише різновидом досудового врегулювання спору шляхом направлення претензії.
Щодо строку дії поруки, представник АТ «Сенс Банк» зазначає, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком), а за договором поруки відповідальність настає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором.
Банк звернувся із зустрічним позовом до суду 28.11.2016, а порука могла б припинитися лише в частині певних щомісячних платежів, а не в повному обсязі. У цьому випадку відлік строку, за який з ОСОБА_2 повинна бути стягнута заборгованість, розпочинається з 28.05.2016, тобто з дати, отриманої шляхом віднімання від 28.11.2016 шість місяців, і не може звільняти поручителя від відповідальності за майбутні платежі, 6- місячний строк сплати по яких ще не сплинув.
Банк вимоги до поручителя в межах 6 місяців по кожному щомісячному платежу не пред'являв, порука ОСОБА_2 по платежам, нарахованим до 28.05.2016, припинилася, тому з поручителя підлягає стягненню заборгованість, що нарахована починаючи з 28.05.2016.
Враховуючи викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.01.2024 - без змін.
Заслухавши доповідь судді, представника позивача в режимі відеоконференції, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Із матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 01.10.2008 між Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником, якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 902/06-034-521, відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США зі сплатою 15,00 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 30.09.2018 року.
Як вбачається із вказаного кредитного договору, відповідач, будучи ознайомленим із умовами кредитування, особисто підписав договір. Факт видачі кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості та копією Заяви про видачу готівки, яка є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує здійснення платіжної операції.
01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор), ОСОБА_1 (позичальником), ОСОБА_2 (поручителем) для забезпечення виконання умов Кредитного договору, укладено договір поруки № ДП902/06-034-521, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком за належне виконання умов Кредитного договору ОСОБА_1 .
Також, 01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 902/06-034-521, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , в якості забезпечення виконання умов Кредитного договору, передала банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, перед банком виникла заборгованість станом на 03.11.2016 в загальній сумі 40 139,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.11.2016 еквівалентно 1 025 914,26 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23 312,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 595 823,85 грн, заборгованість за несплаченими процентами - 9 662,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 246 955,85 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4161,49 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 106 362,17 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 3 003,77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 76 772,38 грн, що вбачається із розрахунку заборгованості (т. 2 а.с. 21-24).
16.04.2015 Черкаським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» було сформовано вимогу 08.306-297/7211 про усунення порушень зобов'язання за договором кредиту (іпотечне повідомлення), адресовану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 26-27). У вказаній вимозі банк повідомив позичальника та поручителя, що станом на 16.04.2015 наявна заборгованість за Договором кредиту, яка без урахування пені та штрафів становить 27136,56 дол. США, а саме: 5838,00дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 3824,56 дол. США - прострочена заборгованість по процентам; 5838,00 дол. США - строкова заборгованість по кредиту. Враховуючи викладене, банк вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання такої вимоги, погасити вказану прострочену заборгованість шляхом внесення коштів у касу банку (т. 2 а.с. 26-27).
Додатково у вимозі банк повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги, ПАТ «Укрсоцбанк» з метою дострокового повернення всієї (як простроченої, так і строкової) заборгованості за кредитним договором, буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотнечним договором № ІД 902/06-034-521 від 01.10.2008 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом чи звернення до суду з відповідним позовом, у тому числі, про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя.
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції та наявної чинною ухвали про забезпечення позову у даній справі (накладено арешт на квартиру по АДРЕСА_1 ), ПАТ «Укрсоцбанк» було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням від 02.03.2018 за № 131/18. У зв'язку з чим державним реєстратором проведено реєстрацію зміни власника на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 26743461), власник: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (т. 2 а.с. 142-144).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2022 рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області провадження у справі за позовом АТ «Альфа-Банк», що є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» (наразі - АТ «СЕНСБАНК») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору), у зв'язку з тим, що матеріалах в справи наявні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на підставі звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 902/06-034-521 від 01.10.2008. Відповідно до листа начальника відділу претензійної роботи АТ «Укрсоцбанк» Нікандрова О.І. від 07.05.2019, зі сторони АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 претензій за Договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 немає, у зв'язку з тим, що Банк в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», скористався своїм правом та задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На момент набуття Банком права власності на предмет іпотеки було виконано анулювання (прощення) кредитної заборгованості за Договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008, у розмірі 884929,00 грн.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в частині закриття провадження у справі за зустрічнім позовом та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року скасовано.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2022 року у справі № 705/5118/19 позов ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) від 22 червня 2018 року за ПАТ «Укрсоцбанк», винесене державним реєстратором Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчуком М.А. Скасовано запис про проведення державної реєстрації права власності номер 26743461 на цю квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк», внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчуком М.А. 21 червня 2018 року о 13:00:11. Припинено право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на спірну квартиру. Рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 27.09.2022 (т. 3 а.с. 99-105).
Тобто, предмет іпотеки був повернутий у власність іпотекодавця, вся заборгованість, що була погашена за його рахунок, була поновлена, оскільки фактично іпотекодержатель не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 516, 517 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; ця заміна не впливає на обов'язок боржника погашати кредит взагалі, в тому числі первісному кредитору у випадку неповідомлення його про передачу права вимоги іншій особі.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
У частині першій статті 218 ЦК України передбачено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо, залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Із розрахунку заборгованості, наявної в матеріалах справи, вбачається, що у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість, яка станом на 03.11.2016 становила в загальній сумі 40 139,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.11.2016 еквівалентно 1 025 914,26 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23 312,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 595 823,85 грн, заборгованість за несплаченими процентами - 9 662,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 246 955,85 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4161,49 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 106 362,17 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 3 003,77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 76 772,38 грн.
Відповідачами належних доказів для спростування суми заборгованості, зазначеної в розрахунку заборгованості, до суду надано не було.
Посилання скаржника на те, що зобов'язання за Договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 припинилися 21.06.2018, тобто днем проведення державним реєстратором ОСОБА_3 реєстрації зміни власника на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на ПАТ «Укрсоцбанк», колегія суддів вважає безпідставними. Оскільки, як зазначалося вище, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2022 у справі № 705/5118/19 визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.06.2018 за ПАТ «Укрсоцбанк», винесене державним реєстратором Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчуком М.А. Скасовано запис про проведення державної реєстрації права власності номер 26743461 на цю квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк», внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчуком М.А. 21 червня 2018 року о 13:00:11. Припинено право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на спірну квартиру. Рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 27.09.2022.
З моменту набрання вказаним рішенням законної сили, АТ «СЕНС БАНК», дійсно, втратило право власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки. Предмет іпотеки був повернутий у власність іпотекодавця, вся заборгованість, що була погашена за його рахунок, була поновлена, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості в розмірі 884929,00 грн, направлене АТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 листом від 07.05.2019, у даному випадку, не є підставою для висновку про відсутність у позичальника зобов'язань перед позикодавцем, оскільки вказане рішення було прийнято банком у зв'язку з отримання ним у власність предмета іпотеки. Однак, враховуючи, що таке право власності згодом було припинено, шляхом скасування судом реєстрації права на іпотечну квартиру, відтак і рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості автоматично втратило свою актуальність.
Посилання скаржника на те, що у разі завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов'язання боржника - фізичної особи припиняються, оскільки відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» усі наступні вимоги кредитора - іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є недійсними, не заслуговують на увагу, враховуючи таке.
Колегія суддів зазначає, що дійсно, допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, переданий боржником, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора.
Під завершенням процедури позасудового врегулювання, якщо звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем, потрібно розуміти державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням.
Отже, у справі, що переглядається, банк втратив право власності на предмет іпотеки, а відтак немає підстав вважати, що процедура позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки завершена, та банк за рахунок предмета іпотеки задовольнив свої вимоги за основним зобов'язанням.
За таких обставин, колегія суддів висновує, що основне зобов'язання не є припиненим.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем розміру заборгованості апеляційний суд вважає необгрунтованими. Так, скаржник вказує, що пред'явивши 16.04.2015 відповідачам вимогу про усунення порушень зобов'язання за договором кредиту, позивач змінив умови кредитування, а відтак втратив право на нарахування відсотків та пені.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана вимога не була вимогою про дострокове повернення суми кредиту, а була вимогою про усунення порушення, тобто сплату виключно простроченої заборгованості, що не тягне за собою зміну строку кредитування.
Щодо посилань скаржника на неможливість пред'явлення позовних вимог до поручителя, оскільки порука припинилася 12.11.2012, апеляційний суд зазначає, що питання припинення поруки було предметом розгляду в межах даної справи за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, визнання договору поруки припиненим. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. У цій частині рішення сторонами не оскаржувалося і набрало законної сили.
Відтак, відсутні підстави надання правової оцінки вказаним обставинам.
Щодо недопустимості нарахування пені в іноземній валюті, колегія суддів зазначає таке.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що п. 4.1 кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4, 2.9 цього договору, комісій, передбачених умовами цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
З урахуванням норм законодавства та умов кредитного договору, пеня, у даному випадку, має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів висновує, що надані банком розрахунки заборгованості, яким апеляційний суд надав оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту, а також розмір заборгованості по кредиту, та зважає на те, що розмір заборгованості, визначений банком, не спростовано будь-якими контррозрахунками відповідачів.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування скаржником не доведено та колегія суддів не вбачає.
Однак, наявні підстави для зміни резолютивної частини рішення в частині стягнення заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту та заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів із зазначенням розміру вказаної заборгованості в національній валюті - гривні.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції:
«Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за договором кредиту № 902/06-034-521 від 01.10.2008 в загальній сумі 40 139,57 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.11.2016 еквівалентно 1 025 914,26 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23 312,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 595 823,85 грн, заборгованість за несплаченими процентами - 9662,31 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 246955,85 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 106362,17 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 76772,38 грн».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 липня 2024 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Л.І. Василенко
О.В. Карпенко