іменем України
10 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 404/5744/22
провадження № 22-ц/4809/1077/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Єгорової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Іванов Олексій Вікторович, на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда 23 квітня 2024 року у складі судді Мохонько В.В.,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у зв'язку із залиттям квартири.
В обґрунтування позову вказала, що 10 червня 2022 року мешканцями квартири АДРЕСА_1 було затоплено квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності.
Вказувала, що 13 червня 2022 року комісією було проведено обстеження та зроблено висновок, що затоплення виникло через халатність мешканців квартири АДРЕСА_3 , причиною вказано залишення відкритим водопровідного крану під час припинення водопостачання в житловому будинку. Комісією були встановлені такі пошкодження: в коридорі залиті водою стеля та стіни, шпалери на стінах та стелі відстають з поверхні, в житловій кімнаті залиті меблі (шафа, ліжко, ортопедичний матрац, зі стелі відпали мокрі шпалери, в кухні залита стеля та стіни). Вона звернулась до відповідача з претензією, однак остання вказала, що має фінансове скрутне становище та що сума в 20000 грн перевищує витрати на ремонт.
В результаті затоплення квартири їй завдано моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Враховуючи ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди вона оцінила в 30000 грн.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути із відповідача на її користь 53792,32 грн матеріальної шкоди та 30000 грн моральної шкоди.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда 23 квітня 2024 року позов задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 у розмірі 53792,32 грн та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Адвокат Іванов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , направив заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.171). Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру матеріальної шкоди.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26 травня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Буліч Н.В, зареєстрованого в реєстрі за №391, квартира під АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 (а.с.74-76)
Згідно з актом обстеження приміщень від 13 червня 2022 року, затвердженого т.в.о. директора ТОВ «Гудекс ВПС» ОСОБА_3 , 10 червня 2022 року сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , при огляді якої виявлено, що в коридорі залиті водою стеля та стіни, шпалери на стінах та стелі відстають з поверхні, в житловій кімнаті залиті меблі (шафа, ліжко, ортопедичний матрац), зі стелі відпали мокрі шпалери, в кухні залита стеля. Станом на 13 червня 2022 року при огляді квартири АДРЕСА_4 в кімнаті на підлозі стоїть вода. Затоплення відбулося з вини мешканців кв. АДРЕСА_3 , які залишили відкритим водопровідний кран під час припинення водопостачання в житловому будинку (а.с.3).
11 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 із письмовою претензією із проханням якісного усунення недоліків після затоплення, або у разі неможливості такого усунення - про повернення коштів у розмірі 20000 грн (а.с.4)
У відповіді від 31 липня 2022 року ОСОБА_2 відмовила у відшкодуванні заявленої позивачем суми (а.с.5-7).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем доведено факт залиття квартири, протиправність дій відповідача, розмір шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією і шкодою.
Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року справа № 761/12945/19).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши встановлені обставини, правильно виходив із того, що позивач довела належними та допустимими доказами факт залиття її квартири внаслідок неправомірних дій відповідача, наявність збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, тоді як відповідач не спростував своєї вини у залитті квартири позивача.
Водночас колегія суддів не може погодитись із розміром збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем, враховуючи таке.
Визначення розміру збитків, спричинених залиттям може бути здійснено різними способами, а саме безпосередньо в акті про залиття може бути вказано розмір збитків. Розмір збитків визначається також на підставі кошторисної документації, складеної будівельно-ремонтною організацією, оцінки вартості матеріальних збитків щодо ремонтно-відновлювальних робіт, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, повноваження якого підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, проведенням будівельно-технічної експертизи експертом, який має відповідні знання в даній сфері.
Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У даному випадку позивачем визначено наявність та розмір збитків, спричинених внаслідок залиття, висновком експерта від 07 серпня 2023 року №1007/23, актом обстеження приміщень від 13 червня 2022 року, копіями квитанцій та копіями видаткових накладних з ТОВ «Епіцентр К» (а.с.3,10-12,13).
За змістом частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
07 серпня 2023 року судовим експертом Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при міністерстві юстиції України Таран О.С., було складено висновок експерта №1007/23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди завданий внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , яке відбулося 10 червня 2022 року, складає 58692,00 грн (а.с.56-60).
Разом з тим, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Апеляційний суд відхиляє як доказ наданий висновок експерта від 07 серпня 2023 року №1007/23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, який був виготовлений на замовлення позивача за заявою до експерта від 10 липня 2023 року, тобто через 1 рік та 1 місяць від дати залиття, яке відбулась ще 10 червня 2022 року.
Слід зазначити, що на момент складання експертом такого висновку квартира АДРЕСА_2 , у цій квартирі повністю був проведений ремонт.
Крім того, відповідно до акту обстеження приміщень від 13 червня 2022 року внаслідок затоплення квартири комісією встановлені такі пошкодження: в коридорі залиті водою стеля та стіни, шпалери на стінах та стелі відстають з поверхні, в житловій кімнаті залиті меблі (шафа, ліжко, ортопедичний матрац, зі стелі відпали мокрі шпалери, в кухні залита стеля. Поза увагою місцевого суду залишилась та обставина, що у зазначеному вище акті не було вказано про залиття підлоги в кухні та ванній кімнаті, та яким саме чином шляхом такого залиття могла би бути пошкоджена плитка у вказаних кімнатах, на наявність якої там посилається позивач, однак що також не доведено належними доказами (а.с.3).
Згідно з ч.4 ст.22 ЦК України майнова шкода повинна відшкодовуватись в такій же кількості, того ж роду (якості) як і пошкоджені речі.
Тобто, враховуючи вину відповідача в пошкодженні майна позивача, то заподіяна шкода повинна відшкодовуватись в такому ж розмірі та виходячи з тієї ж вартості (з урахуванням зносу) як і пошкоджені речі.
Тому колегія суддів також критично ставиться до наданих доказів щодо понесених витрат на закупівлю плитки у розмірі 7601,04 грн згідно з видатковою накладною від 08 серпня 2022 року Ррз/KV-0042304 та у розмірі 11950, 20 грн згідно з видатковою накладною від 27 серпня 2022 року Ррз/KV-0046904, а також ламінату у розмірі 10428 грн згідно з видатковою накладною від 08 серпня 2022 року Ррз/KV-0042296, про оплату яких позивачем не долучено квитанцій, тобто доказів, які підтверджують фактичне здійснення витрат позивачем (а.с.13, 13 зворот).
Разом з тим в акті обстеження приміщень від 13 червня 2022 року не зазначено про пошкодження підлоги у ванній кімнаті та кухні, а також не зазначено про пошкодження плитки на стінах у цих приміщеннях. Також в акті обстеження зазначено, що у кімнаті на підлозі стоїть вода, а у претензії до відповідача позивач вказував, що в кімнаті був пошкоджений лінолеум та ДСП, який знаходився під ним для утеплення підлоги. У видатковій накладній від 08 серпня 2022 року Ррз/KV-0042296 у графі «найменування товару» вказано ламінат у кількості 11 упаковок на суму 10428 грн. Однак відомостей про те, що на підлозі до затоплення квартири був встановлений ламінат, ціна на який є значно вищою від ціни на лінолеум та ДСП, інформація про яку міститься на сайтах продавців у мережі інтернет та є загальновідомою, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до квитанції ПН324902426531 позивачем було придбано фарбу фасадну акрилову, однак яким чином зазначений товар відповідає внутрішнім пошкодженням в квартирі, позивачем також не доведено, оскільки фарба фасадна використовується для зовнішніх робіт (а.с.11).
Отже апеляційний суд вважає належними, допустимими і достатніми на підтвердження понесених позивачем збитків, завданих внаслідок залиття квартири з вини відповідача у розмірі 17003,24 грн (копії квитанцій на а.с.10-12, окрім квитанції ПН324902426531), а тому оскаржуване рішення суду підлягає зміні в цій частині.
ОСОБА_1 у своєму позові також зазначала, що залиття квартири призводить до змін в житті, оскільки цим викликається необхідність проведення робіт по відновленню, докладання додаткових зусиль для нормалізації свого життя та захисту порушених прав, а тому просила стягнути моральну шкоду.
Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За наявності доведеності факту залиття квартири позивачки та спричинення збитків майну внаслідок залиття квартири, що сталося з вини відповідача, апеляційний суд вважає доведеним факт спричинення позивачки моральної шкоди та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на характер страждань, обсяг заподіяної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, сума в 3000,00 грн буде достатньою і співрозмірною грошовою компенсацією завданої позивачу моральної шкоди.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення в частині стягнення матеріальних збитків та ухвалення нового про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 у розмірі 17003,24 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Іванов Олексій Вікторович, задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда 23 квітня 2024 рокузмінити в частині стягнення матеріальних збитків та ухвалити в цій частині нове.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 у розмірі 17003 (сімнадцять тисяч три) грн. 24 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді А.М. Головань
C.М. Єгорова