Провадження № 11-сс/803/1320/24 Справа № 202/4635/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12024040000000276 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Продовжено відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 757000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн., в разі внесення якої, на підозрюваного покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Під час розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя вважав, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування/суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Слідчим суддею враховано також дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, однак вказані обставини не визнані такими, що нівелюють встановлені ризики та слугують стримуючим фактором для підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважав за можливе відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України визначити заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 757 000 грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Або зменшити розмір застави.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Апелянт зазначив, що слідчим суддею не було враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має на утриманні батьків похилого віку та потребують його постійної допомоги. ОСОБА_8 за місцем мешкання характеризується позитивно, займався волонтерством. Крім того, ОСОБА_8 був зареєстрований як приватний підприємець, займався підприємницькою діяльністю.
Крім того, захисник зазначив, що обраний слідчим суддею розмір застави, є занадто великим для підозрюваного. Просив зменшити розмір застави.
Під час апеляційного перегляду підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги підозрюваного, наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини третьої, четвертої та п'ятої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався у повному обсязі.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є - запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
ЄСПЛ стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про продовження строку дії до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень ЄСПЛ.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Мотивуючи своє рішення про задоволення клопотання слідчого та необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя в ухвалі зазначив про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_11 злочину за ч. 4 ст. 189 КК України, а також, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які були підставою для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали та продовжують існувати. Крім того, про наявність вказаних ризиків свідчить також характер та спосіб вчинених дій, специфіка інкримінованого кримінального правопорушення.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції.
27.04.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2024 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави. Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 18.06.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024040000000276 від 18.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України продовжено до трьох місяців.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року, з альтернативою внесення застави.
Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки слідчого судді, який, з дотриманням вимог ст.ст. 197, 199 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою та належним чином мотивував своє рішення про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року, з альтернативою внесення застави.
На переконання апеляційного суду вищенаведені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою та відсутність підстав для застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту, на чому наполягає сторона захисту, оскільки вони не зможуть забезпечити належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому подальше продовження тримання під вартою підозрюваного не порушує його права на свободу та особисту недоторканість, справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 5,6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин доводи апеляційної скарги підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведеність існування підстав для продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Також, колегія суддів вважає, що аргументи підозрюваного та його посилання на наявність в останнього постійного місця реєстрації та проживання, міцних соціальних зв'язків, батьків похилого віку, які потребують його постійної допомоги, позитивної характеристика, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки це не спростовує висновку слідчого судді про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя, дотримуючись приписів ч. 4 ст. 182 КПК України, правильно визначив розмір застави, який відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану підозрюваного ОСОБА_8 інших даних про його особу та встановлених судом ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та є достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Доводи захисника не містять нових відомостей, що мають істотне значення для прийнятого рішення, та полягають у переоцінці тих обставин, що були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання та дістали належну оцінку.
Істотних порушень, які б давали апеляційному суді скасувати ухвалу слідчого судді під час апеляційного перегляду не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга сторони захисту є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року є законною, обґрунтованою, вмотивованою і відповідає вимогам ст. 370 КПК України, та відсутні підстави для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року, якою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27 липня 2024 року включно, з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4