Справа № 159/3374/23 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/630/24 Доповідач: Карпук А. К.
03 липня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Власюк О. С.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 подану її представником ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2024 року та додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2024 року,-
У червні 2023 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом мотивуючи тим, що у період шлюбу з ОСОБА_4 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 . 08 червня 2007 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством КБ «Надра» укладено договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/516, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 25000 дол. США терміном на 120 місяців (з 08.06.2007 по 08.06.2017), а позичальник зобов'язався повертати банку суму наданого кредиту. Цього ж дня на забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та банком укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Ваврищук В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1096. Предметом іпотеки зазначеного договору є квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира), яка належить позивачу на праві приватної власності. В пункті 2.15 вказаного договору зазначено, що предмет іпотеки перебуває у спільній сумісній власності подружжя та передається в іпотеку за згодою чоловіка ОСОБА_5 . У 2011 році шлюб між позивачем та ОСОБА_5 було розірвано.
17 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» (правонаступник ВАТ КБ «Надра») та ТзОВ «Фінансова компанія «Днірофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким ТзОВ «Фінансова компанія «Днірофінансгруп» набуло право вимоги до позивача. Цього ж дня між ТзОВ «Фінансова компанія «Днірофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким останнє набуло право вимоги до позивача.
В червні 2023 року позивач дізналась з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що 21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН та ПОРЯДОК» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. згідно з яким ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» продало квартиру ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН та ПОРЯДОК».
Вважає, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набувши право іпотекодержателя всупереч ст.35 ЗУ «Про іпотеку» неправомірно звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна на предмет іпотеки з ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК», оскільки не повідомило позивача про укладення такого договору та про усунення порушення. Крім того, вважає, що за життя ТОВ «Преміум Лігал Колешкн», як іпотекодержатель не направляло її чоловіку ОСОБА_5 в порядку ст.35 «Про іпотеку» повідомлення про усунення порушення, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.
Наслідком недодержання вказаних приписів статей 35, 38 ЗУ «Про іпотеку», на думку позивача, є недійсність як такого правочину.
Також вчинена приватним нотаріусом 21.12.2021 державна реєстрація права власності на нерухоме майно підлягає скасуванню.
Через систему «Електронний суд» 12.01.2024 позивач доповнила позовні вимоги, просила витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК» у власність позивача квартиру АДРЕСА_1 . Вказує на те, що на момент укладення спірного договору вона була власником квартири, яка була предметом такого договору, при цьому стороною договору не була, тобто належна їй квартира вибула з її володіння та поза її волею незаконно.
Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК», посвідченим 21.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. зареєстрований в реєстрі за №3247; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриття розділу), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В., індексний номер:62474301 від 21.12.2021, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК».
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Покликається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, безпідставне незастосування судом приписів ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та положень статей 1281,1282 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, зазначає, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» двічі направляло ОСОБА_2 , вимогу про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» на всі її відомі адреси. Обидві вимоги ОСОБА_2 отримані не були та повернулися на поштову адресу товариства за закінченням терміну зберігання. Одночасно з вимогою про усунення порушень було двічі надіслано повідомлення про відступлення права вимоги.
В зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань по кредитному договору ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» скористалась першочереговим правом іпотекодержателя та звернуло стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку» шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з покупцем ТОВ ««НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН та ПОРЯДОК».
Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 квітня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №1489, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Гурською В.С., продавець ОСОБА_6 передала покупцю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно КП «Волинським обласним бюро технічної інвентаризації» право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за позивачем ОСОБА_2 .
08 лютого 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/516, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 25 000,00 дол. США до 08 червня 2017 року під відсоткову ставку 14,4% річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки від 08 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Ваврищук В.С. за реєстровим № 1097, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3.3.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли у момент настання строку виконання іпотекодацем зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині, у порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або якщо гарантії та запевнення, надані іпотекодержателю, не відповідають дійсності. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель в праві від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Згідно із пунктом 5.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3 цього договору.
Заявою, посвідченою 08.06.2007 року приватним нотаріусом Ковельським міським нотаріальним округом Ваврищук В.С., ОСОБА_5 надав згоду на укладення його дружиною ОСОБА_2 договору іпотеки належної їм на праві спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_1 .
20 липня 2011 року шлюб між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, вказана обставина доводиться рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.07.2014.
17.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (правонаступник ВАТ «КБ «Надра») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Днірофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_1_2 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Днірофінансгруп» набуло права вимоги до позивача за Договором кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/516 від 08.06.2007 та Договором іпотеки від 08.06.2007.
17.07.2020 між ТОВ «ФК «Днірофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено Договір № GL48N718070_1_2-N про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги до позивача за Договором кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/516 від 08.06.2007 та Договором іпотеки від 08.06.2007 (т. 1 а.с.75-78).
Вказані договори про відступлення прав вимоги є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавались.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на час формування інформації 07.09.2021 - іпотекодержателем квартири власником якої була ОСОБА_2 було ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданою ОСББ «Будівельник» 19.05.2023, позивач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивачу ОСОБА_2 двічі було надіслано ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимогу про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо сплати заборгованості за кредитним договором в сумі 539038,39 грн. а також повідомлення про відступлення прав вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень Укрпошта Стандарт з описом вкладень та квитанцією Укрпошта.
21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК», укладено договір купівлі-нерухомого майна в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», який посвідчений приватним нотаріусом нотаріального округу Пономарьовою Д.В., відповідно до якого ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК» набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності.
На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21 грудня 2021 року індексний номер 62474301 право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК».
З матеріалів спадкової справи №19/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , розпочатої 24 червня 2020 року вбачається, що спірна квартира не є об'єктом спадкування третіх осіб і до спадкової маси не входить.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», виходячи з умов кредитного договору, договору іпотеки, дотримавшись вимог Закону , правомірно уклало договір купівлі - продажу з ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН та ПОРЯДОК».
Такий висновок суду грунтується на Законі.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду; позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до принципу свободи договору саме сторони договору вправі визначати процедуру та порядок направлення та вручення відповідних повідомлень та виконання інших вимог, встановлених Законом України "Про іпотеку", і за відсутності в договорі відповідних умов необхідно виходити з такого.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, за загальним правилом право розпоряджатися майном належить власнику, а особа, яка не є власником, таким правом не наділена.
Особа, яка не є власником майна, вправі розпоряджатися цим майном лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).
Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).
Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов'язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання.
Належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270.
Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.
Згідно із частиною п'ятою статті 38 Закону України "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Таким чином, у разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.
У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов'язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" (одним документом) необхідно виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку". (Дивись пункти 70, 71 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі N 757/13243/17).
Потрібно розрізняти вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо обов'язковості направлення вимоги іпотекодержателем боржнику та іпотекодавцю, якщо він відмінний від боржника, про усунення порушення зобов'язання, та обов'язок іпотекодержателя повідомити боржника та іпотекодавця про спосіб звернення стягнення, встановлений частиною першої статті 38 Закону України "Про іпотеку", оскільки порушення першого - свідчить, що іпотекодержатель не набув права на звернення стягнення у позасудовому порядку, відповідно правочин щодо здійснення такого стягнення може бути визнано недійсним, а порушення другого - не має наслідком недійсність правочину про стягнення на предмет іпотеки, а може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю шкоди.
У даній справі судом першої інстанції встановлено, що боржник та іпотекодавець є однією особою, тобто це позивач ОСОБА_2 , іпотекодержатель дотримався вимог закону щодо належного повідомлення боржника, яка є водночас і іпотекодавцем, повідомив про необхідність усунення порушеного зобов'язання та про спосіб звернення стягнення, тому аргументи апеляційної скарги про недійсність оспореного договору купівлі-продажу квартири не ґрунтуються на законі, не відповідають фактичним обставинам справи
Посилання в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень статті 1281, 1282 ЦК України при вирішенні даного спору, а також посилання на правову позицію Об'єднаної цивільної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 523/8641/15, на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 03 лютого справі N 278/3367/19-ц, від 22.03.2023 № 463/6829/21-ц є неспроможним, оскільки ні норми указаної статті ЦК України, ні указані правові позиції не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі з огляду на те, що АТ КБ «Надра», відповідно - і ТзОВ «Преіум Лігал Колекшин» не був кредитором чоловіка позивачки - ОСОБА_5 , який помер, відтак, позивач не є спадкоємцем боржника. Правова позиція Верховного Суду, на яку посилається позивач, висловлена у справі з кардинально відмінними обставинами у порівнянні з обставинами справи, що є предметом розгляду апеляційного суду.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про неналежне інформування її письмово про усунення порушення та вимогу про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодержателем дотримано процедуру повідомлення іпотекодавця про усунення порушення основного зобов'язання шляхом надсилання вимоги на адреси ОСОБА_2 , що вказана в договорі іпотеки за адресою АДРЕСА_2 та на адресу спірної квартири АДРЕСА_1 .
В порушення вимог пункту 5.1.5 Кредитного договору, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язувалась при зміні своєї адреси, банківських чи інших реквізитів сповістити Банк протягом 2-х днів, змінивши адресу, виїхавши за кордон, позивач указані зобов'язання порушила, що вказує на проявлену недбалість боржника, який є водночас іпотекодавцем, та підтверджує про неотримання таких повідомлень через власну недбалість .
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до помилкового тлумачення обставин справи та норм ЦК України, та не регулюють спірні правовідносини, а тому апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до положень статі 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, належить стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» 4750 гривень за надання професійної правничої допомоги, беручи до уваги укладений договір про надання правої допомоги, обсяг наданих послуг, акт приймання-передачі послуг, який містить детальний опис виконаних робіт та їх вартість, яка за своїм розміром відповідає критерії розумності.
Відповідно до приписів статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 389, 390 ЦПК України
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 подану її представником ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2024 року та додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2024 року в даній справі залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» 4750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді