Справа №760/12296/24
2/760/8188/24
08 липня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
27.05.2024 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.08.2021 року у розмірі 198 253,38 грн. станом на 14.05.2024 року, яка складається з наступного:
- 113 991,07 грн. - заборгованість за кредитом;
- 84 262,31 грн. - заборгованість по відсоткам;
- 0,00 грн. - заборгованість по штрафам.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3028 грн.
27.05.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дана справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва та справу слід направити для розгляду за підсудністю, з огляду на наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Так, за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, з метою визначення адреси місця реєстрації відповідача у даній справі, судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та ДМС України.
Згідно інформаційної довідки № 113607947 від 05.06.2024, в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» за введеним запитом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за введеним запитом такої людини не знайдено.
Згідно відповіді № 665447 від 27.06.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, за вказаними параметрами - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено.
Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації, який надійшов на адресу суду 03.07.2024 та зареєстрований за Вхід. № 44053, за наявною в ДМС інформацією, відомостей щодо місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
При цьому, у позовній заяві позивачем вказано адресу відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 .
Згідно загальнодоступної мережі Інтернет щодо розподілу та дислокації місця знаходження будинку АДРЕСА_1 вбачається, що вказана адреса територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.
Будь-які інші відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача на території саме Солом"янського районного суду м.Києва у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
Таким чином, встановлено, що місце проживання відповідача у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстроване на території Солом'янського району м. Києва.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.08.2021 року.
Питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в статтях 27 (загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача), 28 (альтернативна підсудність за вибором позивача), 29 (підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами), 30 (виключна підсудність) .
Згідно загального правила про підсудність (ст. 27 ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні", а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Виходячи з даного предмету спору і обґрунтувань позивача, викладених у позові, відсутні підстави для визначення підсудності даного позову Солом'янському районному суду м. Києва, згідно ст.ст. 28, 29, 30 ЦПК України.
Враховуючи викладене, дана справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва у порядку ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
При цьому, підстав для визначення підсудності за вибором позивача у відповідності до ст. 28 ЦПК України, як і обставин виключної підсудності з матеріалів справи не вбачається, будь-якого обґрунтування в позовній заяві щодо звернення саме до Солом'янського районного суду м. Києва позивач не наводить.
Таким чином, позивачем не доведено обставин, які б давали підстави для звернення до Солом'янського районного суду м. Києва.
З огляду на предмет позову, правила виключної та альтернативної підсудності застосуванню не підлягають, тому підстав для розгляду справи Солом'янським районним судом м. Києва не вбачається.
За вказаних обставин справа не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно із Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно матеріалів позовної заяви є: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса за адміністративно-територіальним поділом відноситься до території Голосіївського району м. Києва та належить до юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду м. Києва.
За приписами ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відтак, враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що на підставі ст. 31 ЦПК України справу необхідно передати на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (адреса: вулиця Полковника Потєхіна, 14А, м. Київ, 03127), за останнім відомим місцем проживання відповідача.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353-354 ЦПК України, суддя, -
Справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - передати на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (адреса: вулиця Полковника Потєхіна, 14А, м. Київ, 03127).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Букіна О.М.