Справа №760/13423/24 1-кс/760/5973/24
11 червня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні від 27 березня 2024 року № 12024100090000831 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 186, частиною четвертою статті 189 КК України,
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000831 від 27 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 186, частиною четвертою статті 189 КК України.
07 червня 2024 року у ході проведення обшуку в автомобілі «Ford Focus C-Max» д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував безпосередньо на місці скоєння злочину та перебуває у користуванні ОСОБА_3 було виявлено та вилучено: автомобіль Ford Focus C-Max» д.н.з. НОМЕР_1 ; технічний паспорт НОМЕР_2 та ключі.
Вищевказані речі відповідно до постанови слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Ураховуючи вищевикладене, з метою всебічного, повного у неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, тому прокурор звернувся з цим клопотанням.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10 червня 2024 року для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано відповідні матеріали.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається з матеріалів зазначеного клопотання у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000831 від 27 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 186, частиною четвертою статті 189 КК України.
07 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року проведено обшук в автомобілі «Ford Focus C?Max» д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: автомобіль Ford Focus C-Max» д.н.з. НОМЕР_1 ; технічний паспорт НОМЕР_2 та ключі.
Постановою слідчої СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 07 червня 2024 року вищевказані речі визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Однак, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення містять вилучені під час обшуків речі, чи були вони знаряддям, предметом, об'єктом злочину, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Також, всупереч пункту 3 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні не зазначено та не додано доказів, які підтверджують право власності на вилучений автомобіль, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ним.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його прокурору на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні від 27 березня 2024 року № 12024100090000831 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 186, частиною четвертою статті 189 КК України, повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1