СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/158/24
ун. № 759/13909/24
11 липня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта Цесак Андрія Петровича про скасування постанови,-
У липні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта Цесак Андрія Петровича про скасування постанови.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справа передана судді 08.07.2024 року.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому вона має бути залишена без руху з наступних підстав.
Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.
Щодо визначення складу відповідачів по справі суд зауважує, що у позовній заяві позивач залучає у якості відповідача: інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта Цесак Андрія Петровича.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17.09.2020 року, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Враховуючи вищенаведене, позивач має визначитись із колом відповідачів у відповідності до вищевикладених правових позицій Верховного Суду.
Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було. До позову доєднано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.
Однак, суд зауважує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 605 гривень 60 копійок.
Позивачем квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову, до матеріалів справ не долучена.
Зважаючи на викладене, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Окрім зазначеного, п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України ОСОБА_1 не вказує свій реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер і серію паспорта громадина України, не зазначає відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, не вказані усі належні відомості щодо відповідача у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
П. 6 - 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлює, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Жодна із зазначених вимог позивач не виконав.
Також суд звертає увагу на ч. 1 ст. 161 ЦПК України, у відповідності до котрої до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позовна заява подана ОСОБА_1 лише в одному екземплярі для суду, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 161 КА України. Таким чином, ОСОБА_1 має надати суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
До того ж, суд наголошує на тому, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта Цесак Андрія Петровича про скасування постанови- залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 (п'ять) днів на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко