СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4810/24
ун. № 759/14289/24
11 липня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000134 внесеного до ЄРДР 05.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
11.07.2024 року через електронну пошту суду адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024110000000134 внесеного до ЄРДР 05.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Перевіривши матеріали зазначеного клопотання слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Перевірка клопотання на відповідність ст. 174 КПК України передбачає встановлення того, що особа, яка звернулась з клопотанням, має право подавати таке клопотання.
Наявність чи відсутність права подавати клопотання є складовою відповідного процесуального статусу відповідного учасника кримінального провадження. У зв'язку з цим, для того щоб встановити чи має особа право подавати клопотання слідчий суддя має встановити процесуальний статус цієї особи на підставі доданих до клопотання документів.
Як вбачається з матеріалів клопотання, воно подане адвокатом ОСОБА_2 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , який на підтвердження своїх повноважень надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте адвокатом, в порушення вимог ст. 50 КПК України, не надано відповідного договору або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, на підтвердження своїх повноважень представника (захисника), що позбавляє слідчого суддю встановити статус особи, яка звертається до слідчого судді, як захисника.
Рішенням №62 від 02.08.2022 року «Про затвердження роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді» Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України керуючись статтями 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України затверджені роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді.
Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі.
Системний аналіз частини 1 статті 26 та частин 1 і 2 статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, адвокатом в порушення вимог ст. 50 КПК України, та роз'яснень наданих Радою адвокатів України у Рішенні №62 від 02.08.2022 року «Про затвердження роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді» не надано відповідного договору на підтвердження своїх повноважень представника (захисника), що позбавляє слідчого суддю встановити статус особи, яка звертається до слідчого судді, як представника (захисника).
Згідно п. 18) ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку передбаченому, КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження, в даному випадку вважаю за необхідне зазначене клопотання повернути особі, яка його подала.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 170-174, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000134 внесеного до ЄРДР 05.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1