Справа № 302/408/24
Провадження № 2/302/196/24
(заочне)
20.06.2024 року смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.
при секретарі Царь О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу, -
05 квітня 2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Белла В.М., до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, в якому позивачка ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та який зареєстрований 14 лютого 2009 року у виконкомі Річківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис № 1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказує, що 14.02.2009 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час є неповнолітнім.
Позивачка ОСОБА_1 вказує, що після реєстрації шлюбу вона з відповідачем стали проживати як одна сім'я у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить її батькам. Спільне життя з відповідачем не склалося, на протязі останні трьох місяців їх відносини погіршилися, почались сімейні сварки із-за небажання відповідача дбати про добробут та інтереси сім'ї. Між ними перестала існувати взаємоповага, взаємовиручка та інші сімейні цінності. На даний час вони практично не спілкуються, не підтримують жодних шлюбних стосунків, кожний із них живе своїм життям. Шлюб між сторонами на даний час носить формальний характер, позивачка вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і відновлена бути не може. Вказує, що збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, та судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.04.2024 року на адресу відповідача було надіслано копію ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024 про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до розгляду та відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до позову.
13.05.2024 року на адресу суду повернуто поштовий конверт «Укрпошта» з відміткою про те, що судова кореспонденція адресату ОСОБА_2 не вручена з тих причин, що адресат відсутній за вказаною у позові адресою.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14.05.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на судовий розгляд даної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Белла В.М. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду 28.05.2024 року позивачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Белла В.М. подана заява, в якій вони просять проводити судовий розгляд за їх відсутністю. Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується сповіщенням відповідача судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.25,29), проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзив проти позову на адресу суду відповідачем не подано, жодних заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 суду не представлено.
Тому, відповідно до положень ст.281, ч.4 ст.223 ЦПК України, зі згоди сторони позивача, суд постановив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи 302/429/24, з'ясувавши всі обставини по справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, який 14 лютого 2009 року був зареєстрований виконкомом Річківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.20029 року, оригінал якого є в матеріалах даної справи. Та з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_6 » змінено на прізвище « ОСОБА_7 ».
Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, копії якого є в матеріалах справи (а.с.9).
Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об'єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в судовому засіданні не доведено.
Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, відсутність відзиву (заперечень проти позову) відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та ткими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересах їх неповнолітньої дитини.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 лютого 2009 року у виконкомі Річківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис № 1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 - залишити без змін « ОСОБА_7 ».
Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО