Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4196/24
11.07.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молнар Тетяна Іванівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молнар Тетяна Іванівна, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: Виноградівська нотаріальна контора.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача баба- ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідо- ОСОБА_5 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , відкрилася спадщина на спадкове майно яке складається із житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 1,6982 га, за ціловим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Матіївської сільської ради, контур № НОМЕР_1 Берегівського району.
На випадок своєї смерті позивача дідо ОСОБА_5 залишив заповідальне розпорядження від 14.01.2014 року на користь позивача ОСОБА_1 .
У відповідності до ч. ст.1268 ЦК України позивачем спадщину за покійним дідом ОСОБА_5 прийнято.
Спадкоємців як б мали право на обов'язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України немає.
Спадкоємці першої черги за законом відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують проти прийняття позивачем спадщини в цілому після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
При зверненні позивача до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав йому надано письмову відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 30.05.2024 р. №237/01-16, згідно якої відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги просить задоволити (а.с.73).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги не заперечують та визнають (а.с.74-75).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача баба- ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідо- ОСОБА_5 (а.с.19-20).
Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно яке складається із житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 1,6982 га, за ціловим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Матіївської сільської ради, контур № НОМЕР_1 Берегівського району, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серї ЯЛ№238177, виданого на підставі рзпорядження Виноградівської РДА від 04.08.2006 року за №280 та від 07.05.2010 року за №164 (а.с.24, 66).
На випадок своєї смерті ОСОБА_5 залишив заповідальне розпорядження від 14.01.2014 року на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.21-22)
У відповідності до ч. ст.1268 ЦК України, позивачем спадщину за покійним дідом ОСОБА_5 прийнято, що також стверджується копією спадкової справи №216/2001), (а.с.56-60).
Спадкоємців як б мали право на обов'язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України немає (а.с.56-60).
При зверненні позивача до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 30.05.2024 р. №237/01-16 у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, Витяг з Реєстру прав власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 10-13 глави ІІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31. 01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої заступником голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 року), при відсутності правовстановлюючих документів право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради та висновком інвентарбюро.
Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний ним спосіб, передбачений законом.
Таким чином, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог, суд приймає рішення про задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 43, 49, 200, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (загальною корисною площею 59,3 кв.метрів в тому числі 44,4 кв.метрів житлової площі).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності в цілому на земельну ділянку загальною площею 1,6982 га, за цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована на території Матіївської сільської ради, контур № НОМЕР_1 Берегівського району, яка рахується за спадкодавцем ОСОБА_5 згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№238177, виданого на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 04.08.2006 року за №280 та від 07.05.2010 року за №164.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду складено 11.07.2024 року.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк