Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4495/24
11.07.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1 .
На день його смерті відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої ввійшло право власності на майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,28 га, розташована на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана ОСОБА_3 у приватну власність на підставі розпорядження Виноградівської РДА від 23.10.1998 року №545, право на яку посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 08.12.1998, Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів за №691.
На житловий будинок правовстановлюючих документів не виготовлено, що підтверджено Випискою із погосподарської книги №7, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за змістом якої будинок рахується за ОСОБА_3 .
За життя залишив заповіт яким усе своє майно заповів позивачу, крім автомобіля ВА32108, який заповів онуку ОСОБА_4 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Широківської сільської ради 07.08.2000 року, не змінено, не скасовано.
Дружина спадкодавця (позивача мати) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті також залишила заповіт, яким все майно заповіла позивачу.
Позивач зазначає, що прийняв спадщину за заповітом, яка відкрилася на день смерті батька, оскільки постійно проживав разом із ним на день її відкриття, однак оформити спадщину у нотаріальному порядку у позивача відсутня, оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно відсутній.
Позивач у судове засідання не з"явився, у позові зазначив про розгляд справи у його відсутності (а.с.4).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечує (а.с.29).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1 (а.с.10, 14).
На день його смерті відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої ввійшло право власності на майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,28 га, розташована на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана ОСОБА_3 у приватну власність на підставі розпорядження Виноградівської РДА від 23.10.1998 року №545, право на яку посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 08.12.1998, Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів за №691(а.с.16-23).
На житловий будинок правовстановлюючих документів не виготовлено, що підтверджено Випискою із погосподарської книги №7, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за змістом якої будинок рахується за ОСОБА_3 (а.с.16).
За життя залишив заповіт яким усе своє майно заповів позивачу, крім автомобіля ВАЗ 2108, який заповів онуку ОСОБА_4 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Широківської сільської ради 07.08.2000 року, не змінено та не скасовано(а.с.5-7).
Дружина спадкодавця (позивача мати) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті також залишила заповіт, яким все майно заповіла позивачу(а.с.11-13).
Спадкоємці на обов'язкову частку у спадкуванні за заповітом відсутні (а.с.14).
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька (спадкодавця) ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав на день його смерті разом із ним (а.с.15).
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, садкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, позивач є таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця, до складу якої ввійшло нерухоме майно, відтак позивач має право отримати свідоцтво про право на спадщину.
Однак, згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний ним спосіб, передбачений законом.
Отже, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наявних докаів, суд приймає рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в цілому в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 на наступне майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 44,8 м.кв., в тому числі житловою площею 18.1 м.кв, допоміжна 26,7 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку площею 1,28 га, розташовану на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що була передана ОСОБА_3 у приватну власність на підставі розпорядження Виноградівської РДА від 23.10.1998 року № 545, право на яку посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю IV-3K № 042521 виданий 08.12.1998, Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів за № 691.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 11.07.2024 року.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк