Справа № 297/546/24
04 липня 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щаслива М.О., звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «ДЕБТ ФОРС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме просить визнати виконавчий напис, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №11549 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Дебт Форс», який є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості за кредитним договором № 02/99010449-PR від 06.01.2015, укладеним між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на загальну суму 20 452,83 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотиваний тим, що в січні 2024 року ОСОБА_1 дізнався, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. перебуває виконавче провадження № 62825450 про стягнення з нього на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованості в розмірі 20 452,83 грн. Орган, що видав виконавчий документ вказано приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович. Природа виникнення заборгованості позивачу невідома, жодних правовідносин позивач з відповідачем ніколи не мав. 30.01.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. була надана відповідь на адвокатський запит та копії запитуваних документів. Так, стало відомо, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. перебуває виконавчий напис №11549 від 16.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 20 452,83 грн.. Постановою приватного виконавця від 08.01.2024 замінено сторону виконавчого провадження, а саме замінено стягувача з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс». Зі змісту виконавчого напису слідує, що з позивача стягується заборгованість за кредитним договором 02/99010449-PR від 06.01.2015, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»», в подальшому правонаступником є ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_1 .. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 по 11.03.2020. Сума заборгованості становить 19 802,23 грн., в т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом - 4386,63 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 8288,51 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам - 7127,69 грн.; за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн.. Загальна сума заборгованості - 20 452,83 грн.
Позивач не погоджується із законністю вчинення вищевказаного виконавчого напису та відповідно вважає його таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду за захистом порушеного цивільного права.
Так, за визначенням статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат». Пунктом 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють, зокрема, виконавчі написи. Вчинення нотаріусом виконавчих написів регламентовано главою 14 Закону України «Про нотаріат». За приписами статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Аналогічні приписи закріплені й в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
На виконання вищенаведених положень законодавства Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову № 1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. 26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме, в тому числі й, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України. Тобто, на момент вчинення відповідачем оскаржуваного виконавчого напису (24.09.2021), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тому, з врахування приписів статті 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Більш того, Верховним Судом у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18 зроблено правовий висновок, що установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Тобто, в даному випадку так само наданий до нотаріуса договір не є нотаріально посвідченим, що не давало нотаріусу підстав для вчинення спірного виконавчого напису, а також нотаріусу не надано оригінал самого кредитного договору.
У відповідності до підпунктів 2.1 п. 2 та 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку №296/5 при здійсненні виконавчого напису нотаріус повинен пересвідчитись та перевірити безспірність заборгованості боржника. Також обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника, при цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування, однак вона так само як і безспірність боргу боржника повинні підтверджуватись належними документами. Також обов'язковій перевірці підлягає встановлення строку, з якого у кредитора виникло право вимоги до боржника і не сплинув вказаний строк на момент звернення з відповідною заявою до нотаріуса. Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечними, та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. Поряд із цим, до оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса не додано жодного належного доказу розміру заборгованості, що не дає можливості перевірити розмір заборгованості, строк за який вона нарахована, та відповідно позбавляє можливості простежити правильність здійснення вказаного розрахунку, а отже і пересвідчитись у безспірності заборгованості. Матеріали виконавчого напису не містять виписки із банківського рахунку, що б дала змогу підтвердити існування заборгованості та її розмір. Тобто, на порушення згаданих вимог до виконавчого напису у ньому не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути з позивача на користь відповідача за кредитним договором та вказана сума заборгованості, що підлягає стягненню. Тобто, не зазначено чим саме підтверджено цей розмір заборгованості - випискою з банківського рахунку.
Підпунктами 5.1, 5.2 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), який встановлює заборгованість.
Не зважаючи на зазначення у виконавчому написі строку, за який проводиться стягнення з 29.01.2019 по 11.03.2020 фактично у даній справі так само строк, за який вчинено спірний виконавчий напис фактично становить 6 років (з 06.01.2015- дати укладення договору по 11.03.2020), оскільки позивач не отримував коштів та не здійснював будь-яких платежів впродовж останніх 6 років. Зазначене свідчить про порушення відповідачами вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Звідси, оскаржуваний виконавчий напис вчинено за межами встановлених законодавством строків давності. Спірний виконавчий напис вчинено на користь ТОВ «Вердикт Капітал», проте за договором, укладеним між позивачем та АТ «Укрсоцбанк». При цьому, також нотаріусом зроблено посилання на договори відступлення права вимоги за кредитними договорами. Разом з тим, матеріали виконавчого провадження не містять в собі вищевказаних документів про перехід права вимоги або хоча б витягів з них. Більш того, позивач також не отримував жодного документу про правонаступництво ТОВ «Вердикт Капітал» після АТ «Укрсоцбанк» та відповідно нових реквізитів для сплати грошового зобов'язання, що суперечить приписам частини 2 статті 516, ч. 2 ст. 517, ч. 2 ст. 518 ЦК України.
Отже, в даному випадку, приватний нотаріус перед вчиненням виконавчого напису повинен був пересвідчитися чи повідомлений належним чином боржник про заміну кредитора внаслідок правонаступництва, в результаті чого перевірити і наявність/відсутність у боржника заперечень проти вимог нового кредитора, чим встановити факт безспірності заборгованості. Позивач вважає що всі вищезазначені обставини свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, та вказують на наявність спору між сторонами, який може бути вирішений лише в судовому порядку. Між сторонами існує спір, який може бути вирішений лише в судовому порядку, а саме шляхом ретельної перевірки коли позивачем останній раз вносились суми на погашення заборгованості за укладеним кредитним договором; визначення розміру заборгованості; своєчасного повідомлення позивача про перехід права вимоги від первісного кредитора до відповідача по справі, тощо.
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 08.02.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 73-74).
Ухвалою Берегівського районного суду від 08.02.2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щасливої М. О. про забезпечення позову - задоволено. Зупинено звернення стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №11549 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Дебт Форс», який є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 02/99010449-PR від 06.01.2015, укладеним між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на загальну суму 20 452,83 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича (виконавче провадження № 62825450) (а.с. 75-76).
Іншою ухвалою судді Берегівського районного суду від 08.02.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щасливої М.О. про витребування доказів - задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис за № 11549 від 16.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості (копію заяви про вчинення нотаріальної дії з додатками) (а.с. 77-78).
Ухвалою Берегівського районного суду від 13.03.2024 року відзив ТОВ «Дебт Форс» на позовну заяву, клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, подані у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернуто представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» без розгляду (а.с. 94-96).
14.03.2024 року підготовче засідання було відкладено на 17.04.2024 року у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с. 100).
Ухвалою Берегівського районного суду від 19.03.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щасливої М.О. про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Житомирського обласного державного нотаріального архіву (ідентифікаційний код юридичної особи 25755656, 10003, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Сціборського Миколи, будинок 6а) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис за № 11549 від 16.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості (копію заяви про вчинення нотаріальної дії з додатками) (а.с. 109-110).
17.04.2024 року підготовче засідання було відкладено на 29.05.2024 року у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів Житомирським обласним державним нотаріальним архівом (а.с. 125).
23.04.2024 року судом отримано від Житомирського обласного державного нотаріального архіву копії документів на підставі яких було вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 126-136).
Ухвалою суду від 29.05.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 149-153).
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представником позивача подавалась заява, згідно яких просила провести судове засідання без їх участі (а.с. 144).
Представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з'явилися, в належному порядку відзив та пояснення не надали, тому згідно до ст. 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 підставою для звернення до суду стало те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. перебуває виконавчий напис №11549 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 20452,83 грн., вчинений 16.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (постанова про відкриття виконавчого провадження 62825450 від 17.08.2020 року) (а.с. 24-25).
Згідно вказаного виконавчого напису, який був наданий суду Житомирським обласним державним нотаріальним архівом на ухвалу суду про витребування доказів, вбачається, що нотаріус видав виконавчий напис №11549 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у безспірному порядку, що виникла за кредитним договором № 02/99010449-PR від 06.01.2015, укладеним між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (а.с. 127).
До виконавчого напису №11549, вчиненого 16.07.2020 року додані: заява представника ТОВ «Вердикт Капітал» від 15.07.2020 року, виписка з особового рахунку за кредитним договором № 02/99010449-PR, анкета для надання банківських послуг від 06.01.2015 року, реєстр поштової відправки (а.с. 128,129,130,131-135).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 08.01.2024 замінено сторону виконавчого провадження, а саме замінено стягувача з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» (а.с. 27).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, в редакції чинній на час вчинення виконавчого напису (16.07.2020 року) передбачалось «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», а саме кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Проте, рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. по справі № 826/20084/14 була визнана незаконною та нечинною в частині пункт 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 01.11.2017 року касаційні скарги Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у даній справі - без змін.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 15.01.2020 року у справі N 305/2082/14-ц вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц (провадження N 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі N 916/3006/17 (провадження N 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Як передбачено п.3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щаслива М.О., посилається, зокрема, на те, що надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису; до оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса не додано жодного належного доказу розміру заборгованості, що не дає можливості перевірити розмір заборгованості, строк за який вона нарахована, та відповідно позбавляє можливості простежити правильність здійснення вказаного розрахунку, а отже і пересвідчитись у безспірності заборгованості. Матеріали виконавчого напису не містять виписки із
банківського рахунку, що б дала змогу підтвердити існування заборгованості та її розмір. Тобто, на порушення згаданих вимог до виконавчого напису у ньому не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути з позивача на користь відповідача за кредитним договором та вказана сума заборгованості, що підлягає стягненню. Тобто, не зазначено чим саме підтверджено цей розмір заборгованості - випискою з банківського рахунку. Між сторонами існує спір, який може бути вирішений лише в судовому порядку, а саме шляхом ретельної перевірки коли позивачем останній раз вносились суми на погашення заборгованості за укладеним кредитним договором; визначення розміру заборгованості; своєчасного повідомлення позивача про перехід права вимоги від первісного кредитора до відповідача по справі, тощо.
Згідно п. 2.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Отже, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Для вчинення виконавчого напису нотаріусом стягувачем ТОВ «Вердикт Капітал» були додані наступні документи: заява представника ТОВ «Вердикт Капітал» від 15.07.2020 року, виписка з особового рахунку за кредитним договором № 02/99010449-PR ОСОБА_1 , анкета для надання банківських послуг від 06.01.2015 року, реєстр поштової відправки, з якого вбачається, що вимога про усунення порушень за кредитним договором була надіслана стягувачем боржнику ОСОБА_1 10.07.2020 року (а.с. 131-133), а вже 15.07.2020 року представник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича із заявою на вчинення виконавчого напису за Вих №13925720, та 16.07.2020 року нотаріус вчинив виконавчий напис за №11549 (а.с. 127,128).
Крім того, у доданій випискі з особового рахунку за кредитним договором ОСОБА_1 не міститься інформація щодо строку дії кредитного договору, що позбавляє суд можливості перевірити умову, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох.
При цьому, судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15, яка, відповідно до ст.360-7 ЦПК України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений саме підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
В ході розгляду справи знайшло своє підтвердження той факт, що ТОВ «Вердикт Капітал» не було надано приватному нотаріусу Горай О.С. необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача. Так, для вчинення виконавчого напису нотаріусу надано кредитний договір у вигляді анкети, виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості без строків її погашення, без зазначення строку дії самого договору, процентної ставки, а також реєстр поштової відправки 50 боржникам серед яких і ОСОБА_1 , від 10.07.2020 року.
Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавила його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Вердикт Капітал». Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та ТОВ «Вердикт Капітал» щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону, суд вважає, що позивач належними доказами довів заявлені вимоги, тому позов слід задовольнити.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
В даному спорі суд не мав право збирати докази, а позивач та його представник надали достатньо доказів на обґрунтування своїх вимог.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога ОСОБА_1 є законною, а тому позов слід задовольнити.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» підлягають стягненню судові витрати в користь держави, а саме 1211,20 грн. судового збору за подання позову, та 605,60 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, тобто на загальну суму 1816,80 грн..
Згідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Отже, захід забезпечення позову, згідно ухвали суду про забезпечення позову від 08.02.2024 року продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили (а.с. 75-76).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 139, 141, 158, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України,ст.ст. 46,87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 із змінами,
рішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в інтересах якого діє адвокат Щаслива М.О., яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», яке розташоване за адресою м. Київ, Харківське шосе, 201/203 2А, офіс 602, код ЄДРПОУ 43577608, треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., який здійснює свою діяльність за адресою м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В., який здійснює свою діяльність за адресою м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, 42. офіс 327, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №11549 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «ДЕБТ ФОРС», який є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 02/99010449-PR від 06.01.2015, укладеним між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на загальну суму 20 452,83 грн. таким, що не підлягає виконанню..
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» в користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Захід забезпечення позову, визначений ухвалою Берегівського районного суду від 08.02.2024 року продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Берегівський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лайош ГАЛ