Справа № 147/884/24
Провадження № 1-кп/147/82/24
іменем України
10 липня 2024 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020120000104 від 22.04.2024 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
22 квітня 2024 року близько 09 год. 10 хв. ОСОБА_4 під час перебування у приміщенні магазину ТОВ «М'ясний майстер», що за адресою: смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області, вул. Соборна, буд. 50, на вітрині з сирною продукцією помітив мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» серія «Redmi» модель «Redmi 10 А» синього кольору, після чого таємно, умисно, в умовах воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Закону України № 3564-ІХ від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, викрав даний мобільний телефон, ринкова вартість якого становить 1304 грн. В подальшому ОСОБА_6 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме залишив мобільний телефон для власного користування, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1304 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У кримінальному провадженні № 12024020120000104 від 22.04.2024, 19 червня 2024 року між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 за письмової згоди потерпілої ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. ст. 468, 469, 472 КПК України. Установлено, що внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 шкода завдана ОСОБА_7 , якою надано письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.4 ст. 185 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Сторони підтвердили, що в результаті вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_4 майнова шкода державі не заподіяна. Кримінальним правопорушенням майнова шкода потерпілій заподіяна, однак потерпіла ОСОБА_7 звернулася із заявою про відмову заявляти цивільний позов до ОСОБА_4 . Обставиною, що згідно з ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставини, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , відсутні. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років. З огляду на особисті дані ОСОБА_4 , обставини, що пом'якшують його покарання, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, сторони погоджуються на застосування до ОСОБА_4 норм ст. ст. 75, 76 КК України, тобто звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк визначений судом. ОСОБА_4 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням та зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки. Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася та подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, а також зазначила, що нею надана згода на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , яку вона підтримує. Вказала, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов заявляти не буде, телефон їй повернуто.
Прокурор ОСОБА_3 просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам КПК України, збитки завдані злочином відшкодовані потерпілій. Також просить стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, мобільний телефон повернути потерпілій.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що угода укладена відповідно до вимог закону, була підписана за ініціативи сторони захисту, потерпіла надала згоду на укладення угоди. Також вказав, що обвинувачений вину визнає, щиро кається, шкода відшкодована, а тому з врахуванням його особи просить призначити іспитовий строк на один рік.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч.4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючу покарання обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відсутність заперечень потерпілої сторони щодо укладання угоди про визнання винуватості, особу ОСОБА_4 , а також те, що воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судимий, не працює, є особою пенсійного віку, за наркологічною допомогою в КНП «Тростянецька лікарня» не звертався, під наглядом в психіатричному кабінеті КНП «Тростянецька лікарня» не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, особу винного, а також те, що обвинувачений беззастережно визнав себе винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його перевиховання можливе без відбування покарання, а відтак останнього слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1514,56 грн.
Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374-376, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 19 червня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком один рік.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок перебігу іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 1514,56 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.)
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2024 року на мобільний телефон торгової марки «Redmi 10А» синього кольору у чохлі чорного кольору типу книжечка, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон торгової марки «Redmi 10А» синього кольору у чохлі чорного кольору типу книжечка, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , залишити ОСОБА_7 .
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст. 394 КПК України:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1