Справа № 129/1115/24
Провадження № 2/144/188/24
"10" липня 2024 р. смт Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді - Довгалюк Л.В.,
за участю секретаря судових засідань - Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив:
- встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрацію шлюбу однією сім'єю у період із 01.01.2003 по 21.09.2019 включно;
- визнати майно, набуте ОСОБА_3 за час спільного проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу спільною сумісною власністю, а саме: житлової квартири АДРЕСА_1 та транспортного засобу "Nissan Qashqai", 2020 року випуску;
- визнати транспортний засіб - автомобіль «Toyota RAV4 Hybrid», 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,9 кв. м., житловою площею 35,2 кв. м.;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,9 кв. м., житловою площею 35,2 кв.м.
Ухвалою судді від 11.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
15.04.2024 на адресу суду на виконання ухвали суду від 11.04.2024 надійшло клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 19.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
14.05.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Позивач та представник відповідача - адвокат Мельник А.М. 14.05.2024 звернулися до суду з заявами про проведення підготовчого судового без їх участі, відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Ухвалою суду від 14.05.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 28.05.2024.
28.05.2024 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судове засідання 28.05.2024 позивач не з'явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.
25.06.2024 представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.
Позивач у судове засідання, призначене на 25.06.2024, не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його власноручний підпис у розписці (а.с. 82).
10.07.2024 представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.
Позивач у судове засідання, призначене на 10.07.2024, не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та правової позиції КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/77944/18 (61-185-св23), конверт із судовою повісткою, направлений за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , зазначеною ним у позовній заяві, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку, зокрема, цивільної справи, у якій вона є стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом частин 1-4, 8 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом частин 1, 3 ст. 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами 1, 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Таке застосування норм процесуального права відповідає сталій судовій практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.02.2022 у справі № 201/13532/15-ц, від 10.01.2019 у справі № 642/1461/17 та від 30.03.2020 у справі № 757/26167/15-ц.
Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12.
Відтак норми частини 5 статті 223 та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України спрямовані дисциплінувати позивача як ініціатора судового розгляду та стимулювати його належним чином користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Враховуючи те, що належним чином повідомлений позивач повторно (двічі поспіль) не з'явився у судові засідання (25.06.2024 і 10.07.2024), причин своєї неявки не повідомив, не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, зміну місця свого проживання та будь-яких інших клопотань, тому у суду наявні достатні правові підстави для залишення даного позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
При цьому, суд роз'яснює, що залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, ч. 5 ст. 223, 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права на звернення до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя