Справа № 930/1718/24
Провадження № 2-н/930/233/24
03.07.2024 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
28.06.2024 року до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 від всіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 , посилалась на те, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, а батько дитини ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Заява про видачу судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 163 ЦПК України.
Статтею 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
Так відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 , встановлено, що вона не відповідає вказаним вище нормам закону - вимогам п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, а саме: в заяві заявником заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/6 частки.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України. Крім того, наказне провадження є спрощеним порядком розгляду справи, а тому вимоги, за якими видаються судові накази, мають бути безспірними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки заява не відповідає вимогам ст. ст. 161, 163 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166, 260, 353-355 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 - аліментів.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України.
Суддя С.М.Науменко